Сходив на Парашку, намок, випробував перші в своєму житті туристичні черевики, зрозумів, що бабло витратив недаремно. А ще їв чорницю під проливним дощем, знаєте то так коли збираєш в долоню ягоди і доки назбируєш штук 20, щоб смачно закинути їх до рота, то вони вже плавають.

Остаточно зрозумів що мене дико харять плакати "Львів - культурна столиця України! 2009 рік.". Бля я такого жосткого піздєжа з часів уотергейтського процесу не чув. Культурна столиця цієї країни - Харків!!!

Мене дико нервує коли заходиш на сайт клубу чи музичного фестивалю і 10 хвилин витрачаєш на пошук кнопки "контакти", чи то 50% веб-дизайнерів не знають що роблять чи то половина замовників не знають про те, що їм потрібно.

В контексті чергового міні-ажіотажу у френдстрічці з приводу каверів типу Лосколорадос та іншої гидоти черговий раз наголошую що мене то дико харить. То ж якийсь брєд, за час свого недовгого проживання вконтакті вже відфрендив з 8 людей, які мене помітили на відео Лос колорадос "Hot and Cold", а ще, коли хотів написати пост про те наскільки сильно відсутній смак у організаторів фестивалю Свірж, то послухав групу "Село і Люди" ну то взагалі піздєц, таку нудомузику можна зіграти один раз щоб поржати, ну але не виступати в Києві з однією і тою ж програмою 4 рази на рік суть якої зводиться до того шо ми отут Вам щяс на баяні і балалайці заїбошим смілс лайк тін спіріт. Одним словом популярність таких груп наближає ті чудесні дні, коли нас нарешті завоюють андроїди, а зі сторони землі нікому буде чинити опір.

З іншого боку я дуже люблю кавери, коли кавер робить крутезна група на пісню іншого крутого виконавця. Деякі пісні одразу отримують основне життя у вигляді кавера як от мюзівський Feeling good, ричагівський Renegades of funk, нірванівська The Man Who Sold the World ітд., разом з тим є достатньо крутих каверів, значна частина з яких -- одноразові концертні пріколи. Під катом - мої улюблені


Акустичну версію горілазівської "Feel Good Inc." групи Editors надибав колись на якомусь збірнику BBC в 2006-му і довго заціняв.

Прекрасна Торі віднайшла в коппозиції Radiohead те, що не змогли в ній виловити Том з пацанами, така ніжна-ніжна і такка сильна-сильна...

Чьоткі камради з Easystar Allstars, ага якраз ті що робили Dub side of the Moon і альбом каверів на бітлів пік своєї винахідливості прокачали до альбому в якому в реґґі-дабовій обробці перефарбували найкращий альбом всіх часів - OK Computer, і от Climbing up the Walls в них вийшла просто фантастичною...

Ось цей кавер на The White Stripes, який зробили The Dynamics демонструє те, наскільки крутим мелодистом є Джек Уайт, ну і два вокали то тупо жир

Franz Ferdinand відкаверили хіт Гвен Стефані. Вийшло настільки неймовірно, що захопившись цією версією в кінцевому результаті я полюбив і оригінал.

Сoldplay грають пісню Кайлі в той час як вона переборюючи рак не змогла приїхати на Гластонбері, чергова демонстрація того наскільки шарющим чуваком є Кріс Мартін
(Тут ще можуть бути мінімум з 10 композицій, але то вже буде занадто)

Прослухав тут на днях EP "Storm" чудесного гурту Singleton .

Дуже приємні враження, різноманітні такі композиції, титульна навіть цілком достойна для ротації на радіо чи озвучення якогось душевного фільму.

А ще, один з основних постачальників моїх музичних переломів, Леонід Фьодоров знову записав чудесну платівку.

Льоня там дає все те що було на "Чотирьохзполовиноютоннах" плюс купа захмарних мелодій та словесних забавок. От Вам трек на пробу:


Ага, ну і не забувайте про прохання, яке було в попередньому пості, просто нагадую, може хто не бачив. Буду дужжжеее вдячний!!!