я хороший человек, но я мог быть лучше!

...тепер крізь мене цвіте ромен...

Wed, 18 Nov 2009 15:16:27 GMT

Я сьогодні в футбоці "шота мені сцикотно" і ета нєслучяйно

27 червня 2006 року, о 5:30 ранку я лежав на траві посеред дитячого майданчика в районі який львів"яни називають Індія, мене загризали комарі, але я навіть не міг підняти руки від знесилення. Останні п"ять годин я перебував в стані блаженної радості. Організм не п"янів від рекордної кулькості алкоголю, він просто в один момент відмовився рухатися, але забув виключити мозок. Я не пам"ятаю жодної секунди того матчу, окрім удару Вороніна і пенальті Шевченка. Зате я добре пригадую той настрій, кураж і щастя, яке я переживав в своєму житті лише кілька разів (останній раз в травні 2008-го). Я лежав і бачив як хмари перетворюються в туман, як росою вкривається шкіра і як на вільному шматку неба на краю горизонту, що відривався поміж будинками, показували кращі моменти минулого матчу і десь не знати звідки грала ось ця пісня ...

я переживаю, але надіюся на радість ...
Не ходіть на фільм 2012, патаго шо це униле і пафосне кіно де час від часу всьо красиво розвалюється. Карочє це один з найгірших екшенів, який я бачив. Герої спілкуються між собою як актори на сцені заштатного обласного драмтеатру. Сценаристи кілька разів повставляли блювотні діалоги, якраз в той момент коли герой має нажимати на кнопку, перерізати провід і піднімати важіль. З усього стада народу, яких показують на екрані природно для таких історичних моментів поводяться лише герой Вуді Харльсона та Далай Лама.
Клуб Штольня - жахливе місце! Адміністраторами там якісь ідіоти. Як це так не можна виходити з клубу до закінчення концерту? Ну типу зрозуміло, бо по сусідству магазин, а в клубі 50 грам закарпатського 21 грн, що як на клуб який знаходиться в районі ВДНХ взагалі неприпустимо.
Вчора пішов з виступу групи Hands Up Who Wants To Die з думкою: "бля як же ж круто, але дослухати їх виступ до кінця я просто не зможу". Про другу зустріч з гуртом Uprising Fomalhaut напишу детальніше, але завтра.

Про музичку, ото карочє з періодичністю раз в місяць мені доводиться чистити папочку Downloads на диску С. Кожного разу знаходжу там цілу купу накачаної, але неслуханої музики. Переважно архівні файли називаються якось типу DB_WWWB, і ніколи не знаєщ що саме там всередині. Цього разу для того щоб запустити одночасно фотошоп і адобіндизайн знайшов наступні альбоми.

Devendra Banhart -- What Will We Be (LP 2009)

Автор-виконавець, який досить давно завів моду на весь цей лоуфайний фрік-фолк записав ще одну хорошу роботу. Там купа-купезна хороших мелодій з відтінками того всього за що ми любимо весну і "пацанів з гітарою". Скачати тут і слухати як мантри

Mordant Music -- SyMptoMs (LP 2009)

Ще толком не розібрався хто за цим всім стоїть, але реально всеодно чи там хтось один з купою електронних машинок чи їх там кілька. Меене запер в цьому альбомі сам підхід до музики. Ну тобто якщо Burial це спогади про рейв-сейшен з якого ти вийшов дві години тому, а метро ще не ходить і плентаєшся до найближчого магазину за соком, а в голові валять всі ці баси і відбиваються ехом голоси, а в очах рабить від стробоскопів і тіней. Mordant Music це теж майже все те саме, тільки от це так як ніби старший двоюрідний брат розказує про концерт Underworld. SyMptoMs це історія про похід на дискотеку, яка трапилася в чужому сні. Така музика не дає можливості поковбаситися як під того ж Burial, вона дає можливість послухати історію про красу, яку бачив хтось інший. Скачати і послухати альбом, який, до речі, розпочинається треком where can you scream?

Почему в этих широтах все еще пляшут под слова?

Fri, 13 Nov 2009 11:16:38 GMT

Це фото зроблено рівно три роки тому
Це був один з останніх днів, коли з неба не лило, коли ще можна було спокійно гуляти не ховаючись під дашки амстердамських брам. Тепер кожної наступної осені я дуже хочу туди повернутися, щоб пересвідчитися, чи плавають ще лебеді в каналі біля поношоу "Рожевий слоник", щоб подивитися чи далі стоїть на своєму місці жіночий монастир РПЦ МП в самому центрі кварталу червоних ліхтарів, щоб купити картоплі і дивитися на зелений будинок, щоб брести по Бетховенстрат і торгуватися на блошиному ринку на Ватерлоупляйн... щоб іти тим, одним з найулюбленіших міст в світі і слухати ось цю пісню

Рекомендація на вихідні. Обов"язково сходіть на This Is It. Це один з найкращих концертів, який я бачив на відео. Там з першої до сотнанньої секунди все ніби само собою зрозуміло: Майкі вже не міг так танцювати, та й витягувати вокальні партії теж не докінця міг, але все інше просто вражало: одержимі танцівники, здорові чорні чуваки в ритм-секції, аранжування гітарних партій, монтаж звуку (переходи з моно в стерео) і все це всезагальне поклоніння і любов. А ще всю дорогу автори наглядно демонстрували те за що його називали королем і те з чого виросли потім Тімберлейки і Шакіри... і навіть в такому кволому стані Джексон вставляв всіх своїх послідовників ще до кінця першого тайму. Сходіть, одним словом, дуже раджу

Якщо Вам не впадло, то послухайте ось ці наступні два треки, наразі безіменного колективу, і скажіть все що Ви про них думаєте. Там все дуже тихо, так що підкрутіть звук. Небесний грінпіс і поліція карми Вас не забудуть та накинуть пару ніштяків в найближчому майбутньому.

Всім хто забув, нагадую, що тепер періодично пишу про українську музику на сумно.ком За останній тиждень там з"явивилися записи про дуже хороший реліз лейблу Pincet та про неоднозначний новий сингл Океан Ельзи

Ну і ще про музичку останнього часу. За останній тиждень дуже круто доставили два потужних альбоми, більшість з Вас вже їх напевно скачали, але всеодно.
Them Crooked Vultures -- Them Crooked Vultures (LP 2009)

Them Crooked Vultures, то єслі шо хтось не знає така супергрупа, точніше СУПЕРГРУПА в якій грають Джон Пол Джонс, Джош Ом і Дейв Грол. Барабанщик Nirvana там виконує свою основну космічну функцію. Перший сингл мене не надто вразив, а от альбом це така прекрасне продовдження того всього, що ці троє робили окремо. Тут не тільки талант, але й смак їхнього колективного его просто виперає з навушників. А ще, з тих хто граэ красиво і голосно цього року таку ж планку взяли, здається, тільки The Dead Weather Скачати тут і ганяти на повторі

Padla Bear Outfit -- Musor. Live and Rarities (2009)

Арсеній дуже дивний чувак. Я от не зміг дослухати до кінця два попередні альбоми, бо концепту там було три відра, а музики не надто багато. І ось тут новий, четвертий за півроку, альбом. І о слава небесам нарешті все Талант і мелодії не накриті бетонною плитою концепту (хто слухав Nichego, той пам"ятає з яким пекельним звуком і в яких ацких аранжуваннях все це було записано, при чому свідомо записано). Там є прекрасна пісня Adam Green, рядок з якої взято для титулу цього поста, там є нове аранжування пісні про кролика з годинником і нова версія пісні яка раніше називалася "Когда твоя девушка мертва" (тепер це такий землетрусний пост-панк що аж слухати страшно)
Скачати тут Ага, ну і привезіть їх хтось в Київ.

...the dust and the screaming, the yuppies networking, the panic, the vomit...

Wed, 04 Nov 2009 13:59:18 GMT

Карочє так, коли на полі в складі моєї улюбленої команди немає ось цих двох, то я реально сцу.

Акінфєєва треба забирати в МЮ поки він не опинився в Челсі чи в Манчестер Сіті.

Ще трохи про футбол. Як повідомляють і показують фотографи футболюа в Мілані теж закінчилися в аптеках всі ватно-марлеві пов"язки

Реальна історія, підглянута вчора зранку в аптеці:

тьотка біля каси: арбідол є?
прадавщіца: нема
тьотка: пов"язки є?
прадавщіца: нема
тьотка: амізон є?
прадавщіца: нема
тьотка: оксилінова мазь є?
прадавщіца: нема
тьотка: Бальзам Вігор є?
прадавщіца: є
тьотка: дайте ТРИ пляшки

Ах, в моєму житті було кілька прекрасних розмов проведених в товаристві цього чудодійного бальзаму та товариша efandy (з приводу його недільної візитації напевно треба би закупитися)

Наявність, а тим більше популярність твітера пророкував ще в 94 один мій улюблений автор, Тібор Фішер:
Одностишие - это именно то, что надо. Потомство будет читать лишь то, что способно уместиться на подставке для пива. Необходимы хлесткие фразы. Даешь лозунги для футболок!

Ну і музика, (Ви ж саме по неї сюди приходите, як я сподіваюсь).
Kings Of Convenience - Declaration Of Dependence (2009 LP)

Kings Of Convenience то, карочє два чувака і не надто багато акустичних інструментів, зате купа-купезна ніжних мелодій. Тут все: і романтичні балади, і босанови, і такий приморський ескейпізм, і дванадцять треків для радіо. Мало не забув. На альбомі немає жодної сумної пісні -- всі щасливі. Качати тут

A place to bury strangers -- Exploding Head (2009 LP)

Альбом не надто свіжий, але так як ото тиждень тому цю групу мені порекомендував ластефем після прослуховування якогось шугейзового збірника, то я спробував послухати. Ніколи не був фанатом жанру, але ось ці троє з гітарами і барабаном валять так шо аж куфайка завертається. Слухати треба голосно так щоб аж сусідка в оупенспейсі стрьомалася. Качайте тут і буде Вам позитив в навушниках

Ось тут був абзац в якому я публічно образив Іванну dyvno
Прошу вибачення.
Ось тут нормальна адекватна інфа про відміну концерту Jeniferever http://dyvno.livejournal.com/39737.html
Амімь, ще раз перепрошую за образу.

В атаку против обывателей, массовый рассудок хитёр, будь внимателен!!!

Fri, 30 Oct 2009 14:11:14 GMT

От я вже нарешті чекаю коли вже введуть тотальний контроль над інтернетом, паскольку терпіти це все неможливо. Кожен другий пагубний скот, якому вконтакт скидають медіавіруснеповідомлення грипозно-армагеддонного характеру має за особистий почесний обов"язок перепостити цей брєд, щоб його потім нагородили титулом "він перший приніс звістку про масло -- він його любив". Прихід коней апокаліпсису прискорять соціальні мережі, а основним загострювачем всезегельного піздєца треба визнати вконтакт і твітер. Карочє лічьно я за те, щоб право писати в інтернеті видавали як дозвіл на зброю після тестів на адекватність.

Ну і щоб якось Вас налаштувати на хвилі позитиву накидаю Вам сюди прекрасної музики з того, що мене вразило за останній тиждень.

Краснознаменная Дивизия Имени Моей Бабушки -- Краснознаменная Дивизия Имени Моей Бабушки (2009)

Карочє то такий московський балаган-оркестр. Там багато-багато інструментів, які разом грають багато-багато добрих мелодій. Після тієї музики таке ж враження як і від вперше прослуханої в п"ять років пластинки Бременських музикантів (тоді коли ще не вмієш оцінити аранжування в арії "Мы к вам заехали на час", але після прослуховування залишалося оте блаженне враження казки, яка трапилася з тобою). Тут молоді люди співають про радість і щирість радісно і щиро, навіть якщо з музичної точки зору воно недопрацьовано, всеодно це одна з найчесніших пластинок, які я чув в 2009-му. Качати тут

Message to Bears -- Departures (2009)

Скачав альбом через: а) назву гурту, б) обкладинку. А це такі ніжні композиції акустичного ембіенту. Від них так тепло і приємно. Три ночі поспіль засинав лише під них. На всіх інструментах грає лише один чувак -- Джером Александер. Качати тут

Easymuffin Midnight Melodies Collective -- Easymuffin Midnight Melodies Collective (EP 2009)

Я вже Вам писав про цей музичний колектив. Двічі вже був на їхніх виступах і отримував задоволення. В міні-альбом перейшла концертна програма літа-осені 2009. Мелодії там без зайвих ізйобств і тандем гітара-баян виправдовує своє існування тим, що музиканти не перетягують на себе ковдру. Ага ну і на записі дуже добре чути всю цю смакоту типу стукіт по клавішах і скрипіння стільця, і от всьо цього інді-нойзного ембіенту там як раз стільки скільки треба. Качати тут

Думав піти на вихідних на Джексона, але тепер все таки зупинився на думці про те, що краще дописати таки текст про улюблені альбоми і додивитися небачені фільми Коенів.

Ага, ну і отут все що я хочу сказати про GBOB

...старые кассеты откровенья, до одуренья вспоминала как летала...

Fri, 23 Oct 2009 10:00:20 GMT

Карочє так, настоятель сектантського блогу майже відчухався від цього незрозумілого вірусу, так що біжіть до горизонту і кричіть у всі мікрофони що Andrushkiv is Alive and Well ...
Про минулі вихідні у Львові. Діскатєки не було, так що розковбасний плейлист айподу так і не був задіяним. Десь в районі 00:00, коли я мав починати грати майже всі знайомі вже розбрелися, а ті хто залишилися в клубі, завдяки дешевому спиртному були неконтрольованою бухою масою, для якої грати якось не хотілося (я ж за чистоту відчуттів, а дійти до середньостатистичного стану я б просто не встиг)... Іншим разом...
Ага ну і ситуація коли музиканти повинні самі організовувати собі концерт щоб просто зіграти -- смішна. Ситуація коли 200 людей в залі не окуповують навіть витрачених коштів на організацію ще більш плачевна...
Про весь концерт не буду говорити, оскільки Андрій вже висловився з цього приводу достатньо ось тут . До слова Андрій зробив досить нічогенький запис концерту, ось так валили Верховна Зрада:

Єдиний поки що хіт Poupée f

Ламалася техніка, не витримували деякі прилади, стейджмен пройобував шнурок і щосекунди все летіло до бісової мами, але ось ці три речі Dalai Lama зіграли на одному диханні.
Turtle

Pop Art

Safe Drive

Ага ну і щоб два рази не вставати ось Вам моя нова улюблена ураїнська інді-група Група без назви, працює в репетиційці, треки без назви, записані під час першого секретного концерту для друзів. Картинку сюди повісив, бо щось мені виглядає спільне. На записах все досить коряво, нерівні вокали ну і перетягнутість деяких композицій очевидна, але загальну картину Ви зрозумієте.

Ага ну і напишіть що Ви думаєте про ці три треки, дуже-дуже треба!

Одна з наніжніших жінок планети, прекрасна Tori Amos, вслід за Стінгом записала зимову платівку. Midwinter Graces -- дуже хороша збірка колядок в аранжуваннях характерних для Торі. А приведіть її до мене колядувати, а?

Ага ну і приз в минулому опитуванні, без падсказок, виграла tomoyemore . 27 жовтня 1999 року я був у Львові по якійсь там програмі обміну за якою учнів сільських шкіл возили на 10 днів подивитися на Львів і місцеві школи. Так от я тоді забрів в музичний магазин на вулиці Стефаника. там ото де зараз якась піцерія я зайшов всередину і мене охопив трепет. Там було стільки музики, що я собі навіть не міг уявити, там були полиці касет і навіть дві вертушки з компакт-дисками. Мені потрібно було купити подарунок для дівчинки в яку я був закоханий і яку, швидше за все не мав би ніколи більше побачити. Варіантів було два "Икра" Мумий Тролля чи дебютник Земфіри. Але коли продавець мені поставив в програвач касету з тієї квітастої коробочки то вибір я зробив майже одразу, але ще довго стояв і просто слухав і вже здається на останніх акордах пісні Синоптик, не витримавши косого погляду продавця віддав навушники ...

Карочє, чекайте наступного тижня мегаломанський пост з присмаком дуже особистих спогадів.

...a thousand dreams that would awake me...

Fri, 16 Oct 2009 12:27:00 GMT

Ну шо ж шановні, залишилося засейвувати кілька робочих проектів і настоятель цього блогу побіжить на потяг до Лео.
Причина проста і вже багато разів анонсована, але якшо може хто не помітив то ось тут все в деталях . Про всіх учасників концерту (майже про всіх) я вже тут неодноразово писав, так що епітетів не буде. Правда от вчора по телефону музиканти Dalai Lama оголосили, що в сет-листі не буде жодної альбомної композиції -- гратимуть нову програму, шматки якої я чув в репетиційці ще влітку (мене тоді накрило добряче). А по закінченні кончерту Ваш сектантський настоятель десь в районі опівночі добереться до пульта, запхне джек в айпод і з колонок буде валити все те що ковбасить мій мозок і тіло протягом всього життя -- чотирнадцять кошернійших треків для шкільних дискотек. Ось до прикладу дві композиції
які будуть, скоріш за все, дуплетом

і ось ця, з присвятою теперішній львівській погоді

Якщо я не вб"ю нікого до початку концерту, то буде дуже добре. Останні переписки в гуглтоках і дзвінки дають чітке розуміння того, що з людьми, які не мають стратегічного мислення я з понеділка вже не працюю.
Про музику тепер пишу в своєму блозі на сумно.ком Писатиму двічі в тиждень про все що слухаю і вважаю важливим в контексті концепції блогу. Минулого тижня поплювався з приводу Green Grey на MTV ЕМА 2009 та возрадувався першому записові Easymuffin Midnight Melodies Collective .

Хто ще досі не знає, то один з найкращих поп-співаків всесвіту записав новий альбом.
Sting -- If On A Winter's Night

В плеєрі грає десь те саме, що й зображено на обкладинці. По ходу зимовий сиквел Songs From The Labyrinth. Стінг тут дає дуже добру музику, знаєте як ото зібрати сніг, що обсипається зі смерек, поскрипування капців на порозі, всі ці льодяні малюнки на вікнах спальні, і отой шепіт з парою, коли хочеш, при -20, сказати щось таке важливе-важливе. Разом з тим, курва мама, коли вже цей, один з найкращих мелодистів планети повернеться до робіт зразка Sacred Love, бо такого його мені дуже бракує.
(за наводку, спасибі Юркові )

А ще, протягом останнього місяця відкрив ще один трек, який звучатиме на моєму похороні. .

Ну і на сам кінець, 27 жовтня виповнюється 10 років з того часу, коли я вперше купив музичний альбом, який і досі залишається одним з улюблених. З цього приводу обіцяю розродитися мегапостом про 20 найважливіших платівок мого життя, списком музичних констант, які творять майже половину моєї сутності. В коментах пропоную спробувати вгадати той найперший ну і ще по 3-4 які будуть в ТОП-20.

Як ціпками залізними, мозок плутає думками...

Fri, 09 Oct 2009 13:22:10 GMT

Про концерти так і не відписався "потому что - лень, пытаться лень, возиться лень, и ошибаться лень." може спробую за вихідні
Ну і ще там сьогодні Федоров-Озерский в будинку офіцерів і дуже дорогі квитки, так що цього року доведеться обмежитися зимовим концертом Фьодорова-Волкова. Сумно трохи, але не провал.

Музика останніх тижнів:
ну про лайв Йорка з новою супергрупою ви вже всі напевно читали-бачили-слухали разів 100 тому не буду, скажу лиш що звучок там пожирніше ерейзерівського, а нові пісні мають прекрасні шанси.
AIR - Love 2
одна з кращих поп-груп всіх часів видала крутий альбом. Тут Вам показовий урок того як з десятка аналогових синтезаторів вигребсти купу жиру. Яскрава демонстрація того що саунд-ізйобства не варті й нігтя, якщо немає мелодій, а мелодій тут достатньо. Французи як нація ніколи не шарили в році, але поп вони вміють робити.
Ось Вам трек на пробу (слухати до кінця)

Ага, ну і ще новий альбом Падли, це вже здається якийсь перебор. Покищо прослухав його лише раз, спробую ще раз і вже тоді будуть деталі.

А ще сьогодні день народження однієї з моїх найдорожчих жінок,

Поллі Джин колись надала фарб моїй зимі 2005-го, коли перебрідаючи додому крізь засніжену Цитадель я намотував в CD-плеєрі її Stories From The City, Stories From The Sea. Її голос і ті пісні ставали харчами. А потім був White Chalk, який хоч якось прикрасив найпаскуднішу осінь життя в 2007-му. Поллі тепер для мене щось більше ніж співачка, це якась така дивна частина життя яка випливає зовсям випадково і саме тоді коли дуже-дуже треба. От як кілька тижнів тому, коли сонний виповз на Дніпропетровський вокзал, то поки докурював першу цигарку, шафл підсунув мені We Float<... а ось там у віконечку ютубу саме та пісня яка зав"язала мої з нею стосунки, заспівана в дуеті з недавнім іменинником...

Ага ну і поки не забув, 17 жовтня в львівському клубі Одне-Все (так-так воно васстало із ада, чи зі стану "склада") буде крутезний концерт де гратимуть Dalai Lama, Dracula drops D, Poupee F, ПроДЖектор ДЖміль, Верховна Зрада (всі ті, за кого Львову принаймні не соромно, а скоро і мабуть предмети гордості в тому ж списку що й бруківочка, кава та брати Ратковці). Афішу дивіться ось тут за лінком , бо цей треш навіть в такому ліберальному середовищі як цей блог показувати не буду. За попередніми прогнозами все має бути дуже круто, бо після концерту до ранку буде афте-паті і от саме там, Ваш настоятель за допомогою свого айпода зіграє годинний сет в кращих традиціях шкільних дискотек. Попередньо в програмі: машапи Michael Jackson vs. Nirvana, Prodigy vs White Stripes, ремікси на Blur, Franz Ferdinand, Bloc Party, мегабойовики Beastie Boys, група Narkotiki про Кобзона і тд.. Одним словом "главниє пєсні а главнам". Заходьте хто буде на районі. Потім ще раз нагадаю, але щоб мали на увазі.

Always should be someone you really love!!!

Tue, 29 Sep 2009 14:56:07 GMT

Мир Вам, шановні соратники та любі сектанти!
Про закриття Гогольфесту, розчарування з іменем SunSay, інтронізацію Негрузовиків та особисте відкриття Мои Ракеты Вверх читати ось тут на сторінках сумно .
Ранкові перегляди в кінотеатрах дуже душевні. Жодного тобі аншлагу, розумні ціни. Треба зробити традицією по вихідних.
З репетиційки улюбленого гурту надходять приємні новини про акустичну програму і відшуковування золотої жили нового звучання.
Свіжа музичка:

Omar A. Rodriguez-Lopez -- Xenophanes (2009)
"Завєдующій всєм" в групі The Mars Volta клепає нові альбоми як моя бабця пиріжки. Обидвоє знають свою справу. Значно легше ніж традиційна The Mars Volta по звуку і водночас значно різноманітніше (проговіше?) ніж остання робота.

Editors -- In This Light And On This Evening (2009)
Пацани які колись дали жару в момент напівхолостого пострілу Interpol. Цього разу на основі пост-панку замісили дискотеку. До кінця все ще не розслухав, але покищо дуже навіть!
Кому лінки - питайте в коментах.
Ага ну і щось здається мені що після сьогоднішнього матчу Барселона має одружитися з Динамо (ще до кінця першого тайму)...

Забудьте об этом, cнимайте со счета всю сумму...

Fri, 25 Sep 2009 12:01:12 GMT

Ну всьо. Стар покладено. На сайті сумно.ком в моєму блозі вчора з"явився перший запис . Такий собі міні-маніфест і ще трохи букв про гурт Зелені сестри (читайте-коментуйте, а то якось стрьомно). Вже в голові вимальовується певна схема роботи цього блогу і все таке інше, так шо спамити Вас буду періодично.
Сьогодні з ГЖПЗ чекаємо в гості майбутню ікону українського пост-року, товариша prog_jester . Будемо шось їсти і втикати документальний фільм Seven Ages of Rock. Дуже крута документальна історія про становлення року. Автори інколи уникають очевидних паралелей і ставлять зручні акценти, але разом з тим все це дуже круто: історія про написання головного хіта Rolling Stones, бас-гітарист Blur про найвідомішу композицію Oasis, Роджер Уотерс про те, як народилася ідея шоу The Wall, Майкл Стайп про піцерії та гей-бари де R.E.M. давали перші концерти. Ось Вам остання серія:

За сім серій мінімум 8 моментів в яких можна просльозитися. Карочє, шо я тут розказую, заходьте на екс_юа, качайте і запасайтеся чаєм з бубликами.
Ага ну і мало не забув. Карочє забув написати про те, як ходив на в рамках Гогольфесту на перформенс Сни покинутої дороги. Це шоу колись провтикав весною, коли попхався через півміста на перший київський концерт гурту Narkotiky (ну бо Дахабраха, я до цього вже бачив, а москвичів ні, ну і взагалі якось не по феншую не піти на концерт гурту, який в тебе вдома зранку каву п"є). Так от цього разу я встиг, і дозволив щоб гурт Дахабраха провів ексгумацію моїх мізків. Все воно круто, і музика і театр, і лазери, і ті всі обличчя, але ж бля, якщо забавка відбувається з християнськими символами, то в цьому виді спорту є певні правила і гріб (смерть) до якої вело все шоу це не остаточний фінальний свисток. Так грати принаймні некоректно. Для мене тут напрошується аналогія з рукою Бога в 1986 в Мехіко. Дахабраха набрали такого темпу і форми, що можуть собі це дозволити, зіграти відверто нечесно, але через три хвилини на тому стадіоні в Мексиці дядечко Дієго поклав на лопатки три чверті команди супротивника, включно з воротарем, забивши "кращий гол століття" і я особисто чекаю від Дахабраха чогось подібного, щоб було красиво і сильно, соковито і смачно, і що основне "чесно"!
А набалєвшам! Гогольфест - нойтусовочніший фест року. Водночас Гогольфест - найкращий фест року! Я знову наляканий і стурбований. Тому що просто сумно слухати репліку, яку говорить в телефон прибацаний хіпстер Я тут музичьку за двацатьпять рублєй слушаю в той час коли Зелені Сестри заряджають "Я Земля".
Останнє попередження всім киянам та гостям столиці: В неділю в рамках Гогольфесту Негрузовики - хто не піде, ну Ви знаєте, мій внутрішній грінпіс Вас навряд чи пробачить та зрозуміє!!!
І наостанок чергова п"ятихвилинка ненависті. Улюблена колись група Сплин записала уродський альбом. З хорошим звуком, цікавими ритмами на якому є півтори толкові мелодії та чотири хороших словосполучення.

I was born in 67, the year of St.Pepper ...

Fri, 18 Sep 2009 11:16:36 GMT

Карочі все, я остаточно вирішив шо так дальше ніззя. Я довго втикав на те що робилося на sumno.com і прийшов до висновку, що все дуже сумно насправді. Сумно те, що за майже п"ятирічну діяльність порталу там не відбулося ніякого музичного відкриття. Навколо порталу так і не було створено жодного більш-менш адекватного та активного культу навколо молодого гурту. Афіші подій містять відмітки про план піти від 1-4 людей. І це все при тому, що поки я пишу цей пост на сайті перебуває більше сотні користувачів. Отож я вирішив що з понеділка писатиму туди виключно про музику і переважно про ту, яка написана в Україні. Цілей в мене кілька: окрім прославлення свого письменницького таланту і меркантильного бажання донести саме ту інформацію про саме тих до широкого кола потенційних слухачів є ще бажання поставити здоровенного хреста на всьому тому що мене дико бісить (останнім в поле зору потрапив пост про кончєний лубок від Кузьми з піаром молодого радіо ), ну і основне -- розгорнути потрібну дискусію про молоді і не надто молоді гурти, аби пропускаючи свинячі екскременти через сито таки витягнути звідти перли. В понеділок чекайте програмний текст! Так шо, logvynenko , я же тібє гаваріл!
Останні кілька днів активно парю собі голову організацією одного концерту. Ну там купа обов"язкового гємору з клубом і з підрядчиками, а терміни вже піджимають дико. Ну і от в контексті того всього наснилося мені сьогодні що я організовую концерт гурту The Dead Weather на сцені львівського ХДРД були просто фантастичними і прокидався я з гордою ухмилкою говорячи адміністрації клубу: "Я ж Вам казав шо народ прийде і вони всіх розмажуть по стінах!"

За минулий тиждень я активно слухав три нових альбоми

Ніколи не чекав, що в Британії запишуть такий от альбом. Тобто на слух воно спершу звучало, що один з улюблених гуртів The National вирішив побавитися в стилізації та випустив ось таку дивну річ. Пісні дуже відрізняються одна від одної (вже навіть те, що там з півдюжини різних вокалістів), але разом з тим платівка має свою наскрізну лінію, яка заставляє зупинитися і задуматися. Карочє, качайте і ганяйте в плеєрі по колу

Гурт Narkotiki виклав на лукетмі новий міні-альбом про сатану. І це я Вам скажу, шановні сектанти та прихожани, повний піздєц! Мені дуже подобався цей гурт зразка альбому Планета любовь, коли все ци виглядало як скоромовки для хіпстерів під хітові мелодії. Але виявляється що пацани, які ще пів року сиділи в мене на кухні роздупляючись після потяга довго гнали про те що є радіостанція де крутять музику лише двох груп Cannibal Corpse і Anul Cunt, взяли і записали 5 треків відвертого жестяка про йобаний стид. І ве це було б дуже весело, якби не було так страшно, бо стібатися з протестантських телепередач має право Мейнард, але аж ніяк не Андрій з Женьою, чия публіка, за великим рахунком, якщо забрати футболки з принтами, нічим не відрізняється від аудиторії живих шоу Кеннета Коупленда.

Я не надто розбираюся в жанрі. Ніколи не слухав повністю їхні попередні альбоми. Але The Incident мене впер своєю різноплановістю. Ну і за фразу I was born in 67, the year of St.Pepper and Are You Experienced можна дати серйозну фору.

Днями виповнюється три роки з часу моєї поїздки на навчання в Амстердам. Саме місто і той час і ті умови спричинилися багато до переоцінок цінностей, і встановлення тих орієнтирів, які керують настоятелем цього сектантського пристанища досьогодні.

До слова, коли я зараз дивлюся на весь фотоархів з сотнями зроблених тоді фото, то розумію, що 95 відсотків -- це малюнки зовсім не того міста, яке є в моїй пам"яті

В каждом индивиде есть процент дряни, командир взял кнут и кинул пряник...

Mon, 14 Sep 2009 14:15:46 GMT

Міста краще досліджувати самотужки. Так і було того ранку, коли після кількагодинного сну я ступив на батьківщину ...иДМГ . Світанок над широчезним Дніпром, кава на якійсь автозаправці, набережна в районі готелю Дніпропетровськ. А ще, ранкові кіносеанси - прекрасне місце для роздупління. Самотньо сидіти в порожньому кінотеатрі і чітко розуміти, що саме тоді коли не відміняють кіносенс при тому, що продано лише один (найдешевший квиток) - це і є беззаперечним виявом дійсності теорій релігійного персоналізму.

Концерт Dalai Lama в клубі MasterShmidt був дуже крутим. Навіть не зважаючи на те, що менеджер клубу не змогла (чи не хотіла) прийти на концерт. Навіть не зважаючи на те, що по квитках це була рекордно найменша кількість публіки на концерті DL. Пацани грали несамовито. До кінця третьої пісні подолали бар"єр контакту з публікою. Ну а публіка, просто фантастична, було зрозуміло, що більшість чують все це вперше, тому і не було звичних воплів на перших акордах, але в фіналі кожної композиції була справжня міні-овація. Ну і фінал, така шрапнель летіла зі сцени останній раз ще на презентації альбому. Дякую особисто Санчесу і всім Them Bones, та решті причетних за прийом і все-все-все! Дякую Чижу за те що дійшов і обняв!

Просто на очах Саня перетворюється в справжнього фронтмена. Одним махом бере всіх присутніх дівок за бретельки і тягне на свою сторону сили.

Ну і Дзінь. Для сучасної Dalai Lama він як Ерік Кантона для MU сезону 96-97. Це її дух, її кач, її нестримність і сила.
До речі про Manchester United. Бачили як на днях тріщала срака в Тоттенхему? Ну так от тепер так буде з кожним!!!

Бешикташ хай готує на завтра вазелін.

Я люблю, ні, точніше я дужжже люблю хорошу поп-музику. І ото уродженець Лівану, Майкл Пенніман, зараз просто виносить мені мозок. Зацініть принаймні ось цей трек:

А тепер бігом качайте весь альбом.

Дуже символічна назва альбому. З кожним наступним треком стає зрозуміло, що він реально знає багато.

Ще маю до Вас, шановні сектанти кілька запитань. Я отут готую дослідницьку бамагу на предмет порівняння соціо-культурного середовища навколо ресурсів sumno.com та neformat.com.ua . І от маю до Вас запитання: "Кого з відомих молодих виконавців витягнули перед ясні очі публіки ці ресурси?" Хотів би по кілька імен по кожному пункту.

Ага ну і останнє і найголовніше. ГЖПЗ вже понаїхала - everything in its right place...

Where will we be when the summer's gone?

Thu, 10 Sep 2009 14:20:14 GMT

Скоро вже основні важливості займуть свої відповідні місця і я вже навіть вчора бачив той балкон на вікні якого я напишу "everything in its right place..."

Не знаю чи читає мій ЖЖ хоч хтось з Дніпропетровська , але нагадую ще раз. 12 вересня в 19:00 в місцевому клубі MastreShmidt виступатиме прекрасна група Dalai Lama . В принципі виступатимемо там вперше, і що найважливіше: можливо це будуть один з останніх концертів гурту Dalai Lama як такого. Можливо хтось тут побачить зайвий пафос, але якщо Ви були на концерті DL, то розумієте про що я, а якщо ні, ну то вибачте.

Поки третина читачів цього сектантського часопису тиняється виставковими залами палацу мистецтв в рамках Книжкового Форуму . Всім іншим пропоную прочитати ось цей опус кількарічної давності про сценарій його відкриття. До слова, на моїх очах форум перетворився з милого такого хеппенінгу з літературним забарвленням на грандіозну богемну п"янку в рамках якої книжки можна купити лише з 9 до 11 ранку.

Вчора всі змогли на власні очі побачити моїх особистих фаворитів на ЧС 2010 . Рінвятися з ними можуть лише бразильці, всіх інших просто винесуть.

Нова платівка Muse , ви вже напевно всі її скачали і багато хто з Вас вже прослухав її більше ніж я (більше 4 повних прослуховувань поспіль). Це не пластинка року. Це не найкраща їхня робота, якими ставали три попередні альбоми. Це просто велетенська забавка Метью-композитора , а не Метью-хітмейкера чи Метью-поета-пісняра. І щонайдивніше, стріляючи з двох рук і перевернувши пістолети догори ногами він знову вибиває свої 10/10. Я дуже хочу почути їх наступного року наживо і навіть уявляю що творитиметься десь опівночі на фестивальних полянах, коли вони завалять Unnatural Selection. Ага ну і покищо Undisclosed Desires -- найулюбленіша, такого R-n-B я від них просто не чекав - неперевершено.

Ага, ну і хто ще не знає, то починається ГОГОЛЬFEST. Я дуже тішуся. Чекаю виступів наступних гуртів і виконавців: Негрузовики, SunSay, Мои Ракеты вверх, Дети Пикассо, Перкалаба, Інна Желанная, Зелені Сестри . Досі не впевнений чи піду на Молоко Music Fest, хоча швидше так ніж ні, просто послухаю все до Адама Гріна і піду (в принципі мені в голову не влазиться його популярність. блін, чувак не може написати жодної нормальної мелодії, топчеться на полі святого Бека і ше шота ваабражає) Ага ну і цікаво буде подивитися на тусовку "lookatme edition", не хвилюйтеся за мене, я просто так в корисно-кошерних цілях. Ну і всі ці непанятки з квитками на канц Lюк і часом концерту не дають певності таки послухати пісню "Антон" наживо ...

We're not scare mongering this is really happening

Tue, 01 Sep 2009 15:14:07 GMT

З причини катастрофічної нестаці часу не напишу тут зараз свої думки з приводу проблемних місць сучасної укр-музики в інтернеті та й загалом інтернет-відображення сучасної молодіжної культури (буде спроба відповіді на питання: "Чому воно все так хрєново і криво?")

Головна новина цього дня (завтра побачите її в "нормальних" новинних джерелах): Пісні гурту Dalai Lama стануть оформленням до аудіокниги Сергія Мінаєва THE ТЕЛКИ 2009. В неділю в своєму ЖЖ Мінаєв запропонував прислати йому треки для музичного оформлення аудіокниги. І всже сьогодні розродився постом від якого мене пробила якась така дивна радість
"Мне положительно необходимо познакомиться с нашими музыкальными продюсерами, качество музыкального материала нереальное.
Пять-шесть треков уже отобраны. Мои лидеры:

"Парад Планет" из Самары
Львовские "Dalai Lama"
Одним словом, якщо небесний грінпіс покриє нас своїм омофором, то все буде навіть дуже і дуже круто (там ше й про саундтрек до фільму мова йде).

Гурт Poupée f , толком ще нічого не знаю хто вони і що, відомо лише що зі Львова. Грають наелектризований інді-рок. Навіть не зважаючи на те, що в більшій мірі на даному моменті свого розвитку Poupée f -- клони моїх улюблених Foals, даю їм кредит довіри на розвиток, вдосконалення і віднайдення свого обличчя, сподіваюся вдастся їх проекзаменувати наживо вже найближчим часом. Ну для затравочки пісня про танці роботів:

З музики останнього часу пре британський гурт The XX, а точніше їх дебютник ХХ.

Цьому дуету вдалося витягнути зі спадщини пост-панку оту таку дивну тугу і неймовірну мелодичність, якої так не вистачало багатьом рятівникам британського року і відроджувачам 80-тих. Мелодії крихкі та плавні, голоси з ранковою хрипотою, знаєте то коли прокинутися жовтневим ранком і під балконом туман і місто ото і саунд-трек буде такий от як у The XX. Зважаючи на шалений скроблинг ластефему пророкую, що в січні побачимо їх в 20 проривів за версією LastFM. Скачати альбом XX можна тут

Ну і кілька просто фантастичних картинок
Колись в 2007-му розказував на сторінках цього сектантського записника про дуже талановиту Оленку asimar яка періодично виносила мені мозок своїми знимками. І от вчора виявилося, що Олена ще й малює і як малює:

Ще багато всього можна побачити на її сторінці

Досить давно надибав в ЖЖ joanerges збірку довоєнних фотографій Львова. Найцікавіша, як на мене, фотка

Яскрава демонстрація того, що за останні 70 років нічого не змінилося.

12 вересня буду в Дніпропетровську з Dalai Lama -- гратимуть в Мастершмідті. Подробиці згодом, але попереджаю вже!

I am not here this is not happening…

Thu, 27 Aug 2009 10:19:39 GMT

Цього разу це було вдруге. Вже без того ідіотського захоплення, яке жило в мені влітку 2006-го але зате з чистим розумом і стовідсотковим усвідомленням того, що відбувається навколо.
Вони вийшли на сцену буквально за кілька хвилин після того, як сонце завалилося за дерева парку виставкового центу під якими стояли ларьки з крушовіце. Ми стали в кількох метрах від будки звукача і просто чекали. За великим рахунком ГГПЗ на своїх концертх може обійтися без всього цього шоу: без світлових труб, вебкамер, екранів, трьох операторів під склепінням, але напевно так їм самим було б нудно. Наявність цього високотехнічного додатку виправдала своє існування вже на другій половині There There , коли червоні хвилі почали заливати натовп і топити людей в звуках і всітлі, а вже потым до самого кінця концерту вся ця технічна піраміда лише додавала ліній і відчуттів. Як показав сет-лист концерту, вони можуть дозволити собі не грати двох третіх своїх стовідсоткових хітів: цього разу обійшлися без Street Spirit, Paranoidal Android, Karma Police, Creep (зі всіма чотирьма позиціями полякам повезло значно більше), разом з тим, Том з пацанами можуть отак в середині виступу витягнути на світ божий A Wolf At The Door чи Morning Bell. Звук дає можливість навіть на маленьку секундочку подумати, що це фонограма, бо ж такої чистоти і чіткості досягнути майже неможливо. (весь концерт завдяки преподобному klocha можна скачати ТУТ )
Ну а я просто стояв. Просто дивився і слухав. Просто коливався на тих хвилях. Пережив емоційний пік вже майже на самому початку коли вони накрили мене за допомогою Lucky, після першого приспіву я вже був так далеко. Я стояв і був вдячний небесному грінпісу за те, що можу тут бути, можу це все слухати і відчувати. Саме на цьому концерті я зрозумів позицію пані Заіченко в цьогорічній дискусії з приводу Radiohead. Вони таки співають ВЕСЕЛІ пісні. На концерті це тає остаточно зрозумілим: навколо і всередині розлітається справжня дитяча радість така невимушена щира. Тоді черговий раз вдається переконатися що їхня музика має небесне походження. І навіть якщо в кульмінаційному моменті Exit Music (For A Film) хочеться розпороти собі вени, то тільки через непереборне бажання неба, а не через бажання розлучития з цим світом.
Ну а на фінал вони мене просто вбили, коли зіграли дуплетом True Love Waits -- Everything In Its Right Place і тоді вже все інше не мало ніякого значення, лиш безмежний космос і оті звуки і уривки голосів, так ніби прокидаючись після авіакатастрофи не розумієш хто до тебе говорить чи ангели в халатах чи санітари з крилами, просто важливо було прокинутися ...

there are two colors in my head

Fri, 21 Aug 2009 11:06:32 GMT

Все що я маю тут написати з приводу останніх роздумів Ви неодмінно прочитаєте на сторінках цього сектантського часопису, а зараз лише хочу сказати що чекаю дуже багато і дуже сильно надіюся на Них ... Тут можна було б довго розтікатися про уявний сет-лист і омріяну зв'язку Jigsaw Falling Into Place -- Reckoner -- Lucky, ну і
radiohead TRUE LOVE WAITS**

але це вже скоро не матиме ніякого значення

Лебединая сталь в облаках сосет. За белым кроликом с часами – вперед!

Tue, 11 Aug 2009 10:42:05 GMT

Сходив в неділю на Post-evening в Чеширський кіт. Ішов туди з двох кошерних міркувань: по-перше, подивитися на місце майбутнього унікального київського виступу Dalai Lama, а по-друге, послухати і подивитися на місцеву навколопост-рокову сцену.
Клуб Чеширський кіт, як виявилося має досить непогане розміщення, хоч це і Куренівка, апарат там достатній, хоча звукорежисер в цей вечір був явно не в ударі (в тих місцях де б мала бути пресована стіна звуку з колонок вилітав вітер з пісочними нотами).
Про гурти:
Easymuffin Midnight Melodies Collective -- грають такий хитрий нью-джаз в якому намішано три відра різноманітних впливів. Звучить дуже пристойно. Більшість зіграних треків -- швидше стилізаційні етюди ніж окремі пісні, окрім напевно останнього концертного номеру, який вже викристалізувався в них в самостійну композицію, в якій чути весь гурт і те, для чого вони взяли інструменти. А ще Easymuffin Midnight Melodies Collective дуже хороші кандидати на участь в фестивалях Jazz-Bez 2009, чи Флюгери Львова 2010. Так шо, efandy , не провтикайте!
Uprising Fomalhaut -- тягнуть довго, навіть інколи здається, що задуже довго, зате потім стає зрозуміло для чого була потрібна така довга нотна дорога. Мелодика хороша, за рік вже можна буде випускати на вечірні сцени літніх фестивалів. Ах да, вокаліста -- гнати з групи в три шиї!!! Він не те що непереконливий, він просто смішний!!! Ну та й X ninja на вокалі в 100 разів переконливіший.
My Dear Johny. My Dear Friend -- Заводы, блядь, стоят, одни гитаристы в стране! Несмішно, нецікаво, сумно.
Nice Wings, Icarus! -- Перед виступом, представляючи свою групу, скрипаль сказав щось на зразок: "Ми представим сорокаминутный секс, ой, сет" і це таки був сорокахвилинний секс, інколи ще по-юнацькому невпевнений, деколи здавалося, що хлопці себе стримують, але все ж секс. Все на своїх місцях: і бачення музики, і техніка, і поведінка... Жир, одним словом! Обов"язково піду на них ще, і Вам рекомендую.

А зараз, шановні відвідувачі цього сектантського пристанища, прошу вашій увазі групу, яка грає музику, на яку з часу альбому ЯНАНЕБІБУВ в Україні так ніхто і не спромігся! Вашій увазі Robespierre Cardin Про сам гурт зараз майже нічого не скажу: один з них в френдах пастора цієї церкви і з 9 ранку до 6 вечора розказує про Сартра і Камю всім тим, хто не зміг бачити провальне пенальті Баджо в фіналі ЧС, інший грає на гітарі в улюбленій групі.

Музика останнього часу:
Ларик Сурапов - Будь Добрым Талант Ларіка відкрив для себе на минулорічному альбомі СБПЧ-оркестр . А ось тут півтора десятка оскаженілих реп-композицій. Тексти - фантастичні. Музика - чудодійна. Все разом діє так само як перший прихід до лінзи телескопа: дивишся (слухаєш), тішишся і при цьому не перестаєш думати.

Padla Bear Outfit - Hipster Як же ж я чекаю, що така музика з"явиться в Україні. Творчість замішана на всьому найкращому, що було в західній інді-музиці 2000-них та на всьому найкращому, що було на теренах 1/6 планети Земля в кінці 80-тих на початку 90-тих.

Ну і чергова п'ятихвилинка ненависті
Як же ж замахали мене, шановні парафіяни, ось такі от футболочки на тілах хіпстерів та модників:

Який ше бля KIEV??? В якій то такій транскрипції??? Шо це за ідіотизм???
Висновок в мене напрошується ось такий: "Сучасну міську культуру української столиці творять ті, хто таке написання вважає правильним. Це сумно"
Вирішив зробити собі прекрасний прінт на футболку в атвєтку модному тренду

белые наушники не знают что такое U2

Thu, 06 Aug 2009 12:06:53 GMT

Їздили на вихідних з Dalai Lama рвати фестиваль Славське-рок! По дорозі заїхали до мене в село на ночівлю і це був напевно найгумористичніший вечір за все літо.
Діалог вечора:
- "Дивись - Велика Ведмедиця!"
- "Мені ту великуведмедицю кожного літа хтось намагається показати, таке враження нібе з нею щось там стається!"
Зранку ми вже їхали в Славське. Нас зустріли, нагодували, направили на саунд-чек, ще раз нагодували і робили все те, що називається ненав"язливий сервіс (що я вважаю велетенським плюсом). А потім на фестивалі випадково з"явилася моя мама, яка приїхала спеціально послухати Dalai Lama. На сцені Славське-рок був найзбалансованіший виступ пацанів з часу лютневої презентації альбому. Старий матеріал в сет-листі з"являється все рідше, але нові пісні на кілька поверхів вищі ...
Ось дві наглядні демонстрації того, що зняли друзі на фотоапарат. В Turtle можна побачити навіть невеличкий форс-мажор який ні на секунду не спинив музикантів.
Dalai Lama -- Turtle (live)

Dalai Lama -- Bantyky (Live)

А після останніх акордів пісні виконаної разом з Барбарою, мусіли бігти на потяг, так що далі про фест ні слова!
Величезна подяка панночці pionerka_moris за те, що ми змогли потрапити на вечірню сцену і так круто виступити!

В першу чергу нагадую, що мій внутрішній грінпіс Вас попереджав
Якщо хтось щяс напише шо я там не був і нічьо не знаю, то нагадую, що я в сьомому класі написав атлічнійший реферат про чорні діри ...
Організатори фесту -- або кончєні дибіли, або хитрі падли які зараз хочуть зробити з себе мучеників. Ще за тиждень до проведення фесту вони точно знали кількість проданих квитків і могли спрогнозувати, що бабла не буде. Ну і надіятися на українських фестах на бабло від входу -- невдячна справа, про це знають всі, хто робив щось більше ніж дискотека в їдальні рідного ПТУ.
Організатори фесту -- кончєні дибіли, бо підіпсули іміджу українським фестам загалом. Як можна не зустріти гурти в аеропорту??? Як можна не потурбуватися про доїзд, харчування, проживання ітд. (Після провалу на ПРОРОЦІ багато закордонних гуртів з "тіжолого діапазону" відмовилися брати участь в інших подібних фестах, що відбуватимуться в Україні цього року,) так що відрижки Свіржа нас ще чекатимуть у відмові нормальних команд приїздити виступати в Україні і тому на найближчі кілька років чекайте все той же місцевий шлак зі старими програмами та закордонні гурти, які на укрфести приїздять по дружбі і грають накатаний сет останні 5 років. До слова, на фест їхали глядачі з Росії, Білорусії, Польші і розчаровані повезли додому історії про український провал ...
Організатори фесту -- кончєні дебіли, бо ні з ким не розрахувалися, ні за сцену, ні за привозну воду, туалети, дрова, ні з музикантами, ні з глядачами, які вимагали повернути їм гроші за квитки. За таке треба подавати до суду (правда в Україні музиканти забувають зробити договір з організаторами чи написати банальну розписку) і якби я мав трохи більше вільного часу і трохи більше обурення, то в судовому порядку б заборонив організаторам братися за такі речі в майбутньому. Мене от дивує, чому коли мене кинули під час організації одного концерту, то потрібні гроші я витягнув зі своєї кишені, чому так само зробила моя подруга, яка вміє брати відповідальність на себе, а не мямлила в мікрофон шось тіпа "а ми думали що Вас буде більше, і така от фігня ізвінітє", та бля дура, склади бізнес-план і купи собі калькулятор, і навчися відкладати гроші для форс-мажору! Дивує, чому в цій країні майже ніхто не може "атвєтіть за базар", коли наламає дров. Країна неляканого лош"я!!!
Всі хто щяс напише шота на зразок: "ну і шо шо так случілас, сірауно ми там класно патусілі", будуть зустрінуті гримасою нерозуміння, бо СВІРЖ -- ЦЕ ЕПІЧНИЙ ПІЗДЄЦ!!! і наглядна демонстрація того ЯК НЕ ТРЕБА РОБИТИ!!!

Ці люди мені відверто огидні. Вони їздять на фести щоб патусіть і тому додають свою лепту до того, що кілька ненависних мені та небесному грінпісу, масових збіговиськ на обширних полях неньки все ще проводяться з завидною регулярністю.
Фестивальний тусовщик гидить мене фразою, коли сидячи біля палатки говорить: "А кто там сіводня іграєт? Может хоть сіводня пайдьом на канцерт?" Фестивальному тусовщику насрати на музичну складову музичного фестивалю, бо вона його не цікавить він їде туди тому що, "ну там буде класно, музика має бути прікольна, ну і всі їдуть" (під час такої фрази мені хочеться заригати принт на футболці фестивального тусовщика), тому всі найгаліміші з музичної складової фестивалі переповнені тусовщиками. За прочитанням блогів тусовщиків неможливо зрозуміти що саме відбувалося на фесті, оскільки концертній програмі вони присвячують 3 % звітів, а все решту: ми бухали, ми ригали, ми валялися, о Боже які засрані туалети, фотки як Танька купається і Коля спить в траві, я зламала ніготь, який смачний куліш в зеленій палатці, нам продали пальону самогонку ітд. Якщо фестивальному тусовщику перед виступом Mogwai, Radiohead, Sigur ros, NIN, Coldplay вкрасти гаманець, стати на ногу, обляпати його майонезом з хот-догу, то завтра в своэму блозі він напише що (Mogwai, Radiohead, Sigur ros, NIN, Coldplay) -- хуйня, і на те в нього будуть свої об"єктивні причини. Фестивальні тусовщики -- хороші друзі для проведення літнього вікенду, тому вони гуртуються, на фестах їх можна знайти в кемпінгу по реготу чи голосному виконанню пісні Вона (Віскі бар, Група крові, (потрібне підставити)) якраз в той самий час коли на головній сцені виступає хедлайнер.
Одного разу на одному фесті, привелебний продюсер скаженої Перкалаби, Мох мені сказав: "Диви яке тут велике місце тут можна і сто тисяч народу зібрати! А потім під час виступу хедлайнера всіх запресувати! Так ми би за пару років фестивальних гастролей змогли очистити Україну!!!"

Музики чомусь торкає все менше.
За останні три тижні мене зачепили всього лиш два альбоми.

Hood - Cold House , бо такий дивний і незрозумілий, нерівномірний і чистий, мелодичний

We Fell To Earth - We Fell To Earth , бо такий неоднорідний, зимний, позаземний, і з найкращим саундом, який я чув цього літа в нових альбомах, ну і Джош Ом - красень!

Хто б що не казав, але нові пісні Radiohead і Muse кожна по своєму -- фантастичні!

В эту колыбель вдруг ворвется гром с чашкой молока...

Thu, 16 Jul 2009 12:58:36 GMT

Ми повернулися з Криму!

Десять днів каталися від Бахчисараю через печерні міста в Севастополь і узбережжям аж до Ялти.

Фотозвіт та детальні коментарі можна знайти в в ЖЖ Головної Жінки Планети Земля

До вищенаведених коментарів можу додати лише кілька своїх:
в сімферопольському супермаркеті Рейнфорд весь час звучали ремікси на Bloc Party;
біля Херсонесу травмував мозок під звуки караоке з МОНОФОНІЧНОЮ фонограмою;
в Севастополі Белая стрекоза любви звучить з кожної третьої праски, а то чергова ознака приходу кінця світу;
насмачніший Логман подають в чайхані по дорозі на Сюренський Замок;
на Південний Берег Криму наступного разу я поїду лише на танку;
після Ласпі місцеві дороги з завидною періодичністю перегороджують блок-пости за якими видніються кілкаповерхові вілли, а солдати на постах запевняють, що там стратегічні військові об"єкти; з цього приводу зрозумів військову таємницю: "Ми непереможна нація, оскільки в нас під кожною трьохповерховою дачею з басейном і полем для міні-гольфу є РАКЕТНА ШАХТА!!!"
Велопереїзди під палючим сонцем дають відчути те, як почувають себе учасники Tour De France, і серце з легенями б"ються в ритмі тієї безсмертної композиції Kraftwerk...
Найкрутіші дві фотки зі всієї подорожі

корабель, що плив по Козачій бухті в 8 ранку

Смерч над морем в районі Форосу, висота стовпа десь 200 метрів

Антена астрофізичної лабораторії

За той час поки я намотував кілометри по південних регіонах батьківщини, кохана група Dalai Lama вперше побувала в ток-шоу, правда для початку це було Львівське Регіональне ТБ, але для нього пацани підготували ШОУ, зацініть лише фотки:

З вусами потім виступали на фестивалі FortMissia. Хто маэ бажання зловити нас разом десь на фестивальних пляцах, то забиваэмо стрєлу 2 серпня на фестивалі Славське-Рок.

Третій тиждень без плеєра, в Криму був просто таки музичний голод, який рятувала закинена в голову остання платівка Tequillajazzz і ось ця, напевно найкраща пісня 2009-го

Над нами руки, реки, горы, птицы и поля и сквозь железные узоры вниз течет земля...

Tue, 16 Jun 2009 15:07:58 GMT

Сходив на Парашку, намок, випробував перші в своєму житті туристичні черевики, зрозумів, що бабло витратив недаремно. А ще їв чорницю під проливним дощем, знаєте то так коли збираєш в долоню ягоди і доки назбируєш штук 20, щоб смачно закинути їх до рота, то вони вже плавають.

Остаточно зрозумів що мене дико харять плакати "Львів - культурна столиця України! 2009 рік.". Бля я такого жосткого піздєжа з часів уотергейтського процесу не чув. Культурна столиця цієї країни - Харків!!!

Мене дико нервує коли заходиш на сайт клубу чи музичного фестивалю і 10 хвилин витрачаєш на пошук кнопки "контакти", чи то 50% веб-дизайнерів не знають що роблять чи то половина замовників не знають про те, що їм потрібно.

В контексті чергового міні-ажіотажу у френдстрічці з приводу каверів типу Лосколорадос та іншої гидоти черговий раз наголошую що мене то дико харить. То ж якийсь брєд, за час свого недовгого проживання вконтакті вже відфрендив з 8 людей, які мене помітили на відео Лос колорадос "Hot and Cold", а ще, коли хотів написати пост про те наскільки сильно відсутній смак у організаторів фестивалю Свірж, то послухав групу "Село і Люди" ну то взагалі піздєц, таку нудомузику можна зіграти один раз щоб поржати, ну але не виступати в Києві з однією і тою ж програмою 4 рази на рік суть якої зводиться до того шо ми отут Вам щяс на баяні і балалайці заїбошим смілс лайк тін спіріт. Одним словом популярність таких груп наближає ті чудесні дні, коли нас нарешті завоюють андроїди, а зі сторони землі нікому буде чинити опір.

З іншого боку я дуже люблю кавери, коли кавер робить крутезна група на пісню іншого крутого виконавця. Деякі пісні одразу отримують основне життя у вигляді кавера як от мюзівський Feeling good, ричагівський Renegades of funk, нірванівська The Man Who Sold the World ітд., разом з тим є достатньо крутих каверів, значна частина з яких -- одноразові концертні пріколи. Під катом - мої улюблені

Акустичну версію горілазівської "Feel Good Inc." групи Editors надибав колись на якомусь збірнику BBC в 2006-му і довго заціняв.

Прекрасна Торі віднайшла в коппозиції Radiohead те, що не змогли в ній виловити Том з пацанами, така ніжна-ніжна і такка сильна-сильна...

Чьоткі камради з Easystar Allstars, ага якраз ті що робили Dub side of the Moon і альбом каверів на бітлів пік своєї винахідливості прокачали до альбому в якому в реґґі-дабовій обробці перефарбували найкращий альбом всіх часів - OK Computer, і от Climbing up the Walls в них вийшла просто фантастичною...

Ось цей кавер на The White Stripes, який зробили The Dynamics демонструє те, наскільки крутим мелодистом є Джек Уайт, ну і два вокали то тупо жир

Franz Ferdinand відкаверили хіт Гвен Стефані. Вийшло настільки неймовірно, що захопившись цією версією в кінцевому результаті я полюбив і оригінал.

Сoldplay грають пісню Кайлі в той час як вона переборюючи рак не змогла приїхати на Гластонбері, чергова демонстрація того наскільки шарющим чуваком є Кріс Мартін
(Тут ще можуть бути мінімум з 10 композицій, але то вже буде занадто)

Прослухав тут на днях EP "Storm" чудесного гурту Singleton .

Дуже приємні враження, різноманітні такі композиції, титульна навіть цілком достойна для ротації на радіо чи озвучення якогось душевного фільму.

А ще, один з основних постачальників моїх музичних переломів, Леонід Фьодоров знову записав чудесну платівку.

Льоня там дає все те що було на "Чотирьохзполовиноютоннах" плюс купа захмарних мелодій та словесних забавок. От Вам трек на пробу:

Ага, ну і не забувайте про прохання, яке було в попередньому пості, просто нагадую, може хто не бачив. Буду дужжжеее вдячний!!!

Один выжил, поплакал, поблевал...

Wed, 10 Jun 2009 09:39:12 GMT

Закінчилися жетони на метро, тепер остаточно пересідаю на ровер.

В моєму оупенспейсі на кожному другому телефоні рінгтоном стоїть убогійша пісня Fairytale -- чесно кажучи, починаю задумуватися про те, що до кінця цієї цивілізації вже не так багато.
Новий альбом Placebo -- ужас... сумно, сумно аж за край -- this "boys" makes my cry
Єдині на кого можна покластися в цей смутний час, це група The Mars Volta . Все тут на місці: і обкладинка

і музика

Одним словом зараз можна надіятися лише на людей з серйозними орієнтирами і цінностями.

Захоплення останнього часу - серіал Теорія Великого Вибуху - таке собі веселе зло про гіків з цікавими принтами на футболках.

Другий сезон, правда, значно гірший ніж перший, але всеодно весело.

Гурт Dalai Lama на днях дав прекрасне інтерв"ю, як вже от-от можна буде не лише прочитати, але й послухати. Ваш матюкливий настоятель теж там присутній, так що чекайте одкровення про музику, воду і пісок.
До слова про "основний майбутній експортний продукт України", нові речі ще крутіші, майбутнє шоу так взагалі переверне поняття про концерти як такі.

Ну і основна новина. На днях визначилися хедлайнери фестивалю Соседний мир. В Щолкіно цього року відіграють Tequilajazzz та ...и Друг Мой Грузовик - так це просто свято якесь!!!
Dalai Lama теж подали заявку на цей фест і зараз іде голосування так що, якщо маєте бажання допомогти мені та пацанам потрапити в Крим та виступити на одній сцені з найкращими концертними групами сучасності, то загляньте під кат і витатьте 5 (всього п"ять) хвилин Вашого часу.
Для того, аби ми там виступили потрібно зареєструватися на сайті фесту http://www.sosedniymir.ru/about/ , дочекатися коли Вам прийде лист-підтвердження (може прийти в спам), залогуватися,
потім перейти за лінком http://www.sosedniymir.ru/users/433 і проголосувати за композиції.
Якщо ми наберемо достатньо голосів то зможемо Вас запросити провести з нами три незабутніх дні в одному з найкращих місць України. Уявіть собі лишень наскільки круто буде послухати пісню Wales в той час, коли на сонце завалюватиметься в море ...

бронза на ветру, cтены без картин, порох без огня...

Thu, 28 May 2009 06:17:13 GMT

Мені було сумно.
Не було ні зла, ні ненависті, ні відвічного футбольного болю, була така велика пустка ... вони вчора дійсно були сильнішими за НАС...

ночь - и главное - проснуться, чтоб услышать дальний утренний гром и чтобы утром было небо с молоком

Fri, 22 May 2009 13:47:15 GMT

Вас приветствует новостная дека. Вы вошли в директорию смеха...

Fri, 17 Apr 2009 23:27:16 GMT

Музика цієї весни дуже дивна. І навіть не так музика як її сприйняття. Довгий час я не міг висловити це словами а от зовсім недавно зрозумів і стало якось … навіть не знаю.
Напевно це все через велику кількість вражень від концертів. Через велику кількість вражень за які я ще два роки тому був готовий віддати руку (печінку, нирки) і от тепер його всього вдосталь, я дивлюся на календар весни і самому стає страшно від того, як воно все впресувалося в ці шість тижнів.

5) Röyksopp – Junior
Цю позитивну діскатєку з відчутними впливами моїх дорогих серцю AIR я запхав в плеєр ще тоді коли на початку березня зима явно не збиралася відступати, а безсоння спонукало до вечірніх променадів. Дивне відчуття того, як оті танці розкоче гарювали мене зсередини, давно вже не чув таких бітів, які не здригають тіло, а розковбашують пласти пам’яті в яких все зливається в купу, всі ті мамині пластинки і бобіни тата …
Key song: Vision One
4 ) Narkotiki – Планета Любовь
За два тижні до їх київського концерту почав ґвалтувати їх майспейс, за день до їх приїзду вже можна було качат всю платівку. І ось за тиждень більше ста прослуханих треків. Позитив в кожній гітарній партії. Якась така дивна юнацька радість в цій суміші всіх можливих стилів. Тексти можна розбирати до цитатника, а кожен звук маніфесту «Развлекайся» варто ставити життєвим орієнтиром: «Нагруби качку, сходи на Кипелова! Убей! Убей! Убей белого!»
Key song: Иосиф Кобзон
3) Перкалаба – !Чидро

Програма осінніх концертів мого улюбленого і єдиного в своєму роді гуцул-алко-панк-треш-оркестра плавно перетекла в кращий альбом цих франківських скаженців. Геть вивітрилося ска, але угар і невідворотна міць тільки помножуються одна на одну в кожній епічній композиції, а таких на платівці як мінімум половина. Перкалаба тепер через музику переганяють такі тонкі знаки і символи що диву даюся тій ювелірній майстерності. (все йде до того, що доведеться розродитися великим текстом)
Key song: Колискова
2) Земфира – Z-sides

Одна з трьох моїх улюблених співачок записала, але так і не видала офіційно платівку кошерних залишків, таких собі крихт які колись кудись не підійшли і тепер на альбомі ніякої тобі концептуальної єдності, зате повно енергетики тої Земфіри чий голос заставив мене купити першу касету в магазині. Стилізовані під радянську естраду 80-тих пісні Рамазанової дали мені стільки весни скільки колись дала Вендетта і 14 недель тишины. І так класно слухати цей альбом і переслуховувати всі попередні роботи, аналізуючи своє дорослішання, вдивляючись в фінал своєї юності,пригадувати себе того, якого можуть воскресити лише ці ноти ці мелодії і цей голос.
Key song: Австралия
1) PJ Harvey – A Woman A Man Walked By

Кожна платівка цієї скаженої жінки – етап мого дорослого життя. Від цих інтонацій і музичних малюнків важко ховатися. Я не витримав в 2004-му, коли мені просто поставили в поганенький бум бокс Stories From the City, Stories From the Sea і потім через пів року, коли справа дійшла до Uh Huh Her, і певно найгіршої життєвої осені 2007-го, коли ті трелі останнього диску замінили спілкування з людьми. І от тепер Поллі випустила платівку яка не залишила мою шкалу життєвих цінностей такою самою як місяць тому. Всі ці зойки і нашіптування, ексцентричні розв’язки, грудне хрипіння і зубоскальні смертельні номери для блазнів – дякувати Богу вона зробила це вчасно та ще й так прекрасно що не залишила мені жодних шансів. Вам теж буде важко опиратися, якщо дослухаєте альбом до кінця треку Pig Will Not.
Key song: кожна
Кому якшо якихось лінків накидати, то ви кажіть ...
СПРЯТАННЫЙ ТЕКСТ

3) Narkotiki @ Бочка
Презентація дебютної платівки. Енергетика і оте російське слово «валіво» перли зі сцени з першої до останньої ноти. В певний момент навіть пошкодував що мені вже не 17.
Key moment: Развлекайся
2) Аліна Оллова @ Альта Центр
Не знаю кому там як, але цей виступ тендітної прибалтійської співачки мене запер покруче першого. По-перше, цього разу була значно краще спланована програма, в сет-листі крилися майстерні удари нижче пояса і сама Аліна давала таке світло, що сльозило кожну другу пісню. Кода виступу з шаманськими танцями під несамовите інструментальне звивання в «Тwinkle, twinkle little star» на деякий час зробила мене аутичним.
Key moment: Тwinkle, twinkle little star
1) … и друг мой грузовик @ 44
За рівнем загальної радості, суспільного тепла та всенародної відкритості концерти …иДМГ можуть конкурувати лише зі святом Букваря в Середній Школі №1 с. Корчина. Грузовики грали в києві після довгої паузи і публіка та самі музиканти скучили одні за другими. Глядачі активно підспівували в моментах хорового завивання, а музиканти не скупилися на жирнючі подарунки: Лень, Мамы, Ирландские травы, Воланчик, ну і безсумнівних обов’язкових номерів ще десь так з півтора десятка. Від Антона віяло позитивом так само сильно як від продавця солодкої вати в парку культури. Три виходи на біс і самому не вірилося, що все отак буває просто і неймовірно.

А ще сьогодні-вчора день народження людини, яка співає пісню, яка в моєму лічильнику айтюнс зафіксована найчастіше. І це стопудово не Том Йорк і не Кріс Мартін і не Метю Беллам і не Йонсі Біргінсон…
Дядечко Мейнард… його творчість я відкрив для себе значно пізніше ніж музику всіх інших,хто більшою мірою впливає на моє музичне світобачення, але він взяв і прийшов отак чітко зі своїми вокальними партіями, які можуть змінити хід робочого дня, варто лише по дорозі від метро послухати одну-дві композиції …

Питання з літньою поїздкою набирає все більш стрьомних обрисів, залишається надіятися, що на Верхтер таки допечатають кілька тисяч квитків … ну або на не скажу кого і не скажу де …

Ну і з Великоднем всіх Вас!

А ещё эти пидоры кричат Король и Шут и орут панкноудэдблядь!!!

Fri, 13 Mar 2009 13:10:02 GMT

За великим рахунком все було дуже круто, якщо не зважати на праві портали які аццкі фонили і звукача, який не міг нормально виставити середні частоти.
Imago – якщо бути відвертим, то я чекав більшого. Підхід і подача нормально рулять, а от з мелодіями, які у всіх чотирьох композиціях лінійні з цим проблемка, ну нічого, зате все досить навіть атмосферно, прослухають ще раз класику тріп-хопу то й зрозуміють де там помилки були.
Хробак – чесно-кажучи, я не очікував що буде аж так круто. Боявся, що один чувак на сцені, якщо це не Джиммі Пейдж і не Джонні Грінвуд, то буде пісно. А ніфіга. Другий трек розкочегарив неймовірно. Ну і пред’ява лише одна – треба таки музикантів, без них ніяк. Сподіваюся восени вже привеземо Ігоря у Львів з повноцінним концертним складом. (як то може бути, пересвідчуся вже за два тижні)
Верховна Зрада – чув ту програму вже десь вчетверте. Качає, рве і ковбасить, але не видно поступу, зазвичай він локальний, десь додалось семплів, десь клавіші, але глобально другого Маминого авокадо Лаврін так і не написав досі, сумно трохи, але все одно качає!
Them Bones – дивно. Поки вони грали Андрій розказав як робити групу Radiohead. Хєровий вокаліст + талановитий гітарист з ревером = Radiohead. Так от Them Bones місцями дуже вже сумні в плані композиції і подачі. Печаль не має бути такою одноманітною… Ага ну і вокал не такий вже й провальний, в сенсі з нього можна ще щось зробити.
Dalai Lama – нарешті! Нарешті майже все було продумане від першої до останньої ноти. Костюми і поведінка на сцені: епілептичні припадки Паші і Сашка набули чітких форм. Поділили нарешті пісні на два вокали. І вже от-от як під юнацьким носом, на концертному обличчі камрадів починають пробиватися перші ростки епічності. (переконатись в цьому за два наступні місяці можна буде в Харкові-Києві-Тернополі)
Ну і Godo ! Після концерту довго і щиро переконував Поля, що все було дуже круто, бо так і було! Ага, навіть не зважаючи на відсутність середніх частот в колонках хлопаки так би мовити порвали танцпол!!! Музика Godo має чудодійну здатність – вперше за останній рік я танцював на концерті, мало того в мене розсмокталися рубці та припинився дитячий страх перед грудочками в манній каші!!!

Ага ну ще! Не пре мене народ який голосно пиздить під час концерту!!! Ото згадую і про The Day of big Fish і про неймовірний сольник Coala Pascal , про який так і не зміг відписатися. Ну бля ну хочеш патякати зі своїми подружками то зеконом 35 чи 40 грн і сиди вдома попиваючи «рево» і обговорюй все що хочеш. Але ж бля коли гітарист грає ніжніше-небесне-атмосферне соло а дві падорви стоять за 5 метрів від сцени горланять про сіськи, місячні і всяке різне гівно, то згадується одразу фраза «Жаль нет ружья!!!» Ага ну і у випадку солянок таких як The Day of big Fish: «Не пре тебе Хробак чи Бонси, то пиздуй в сусідній зал і попий пива, не заважай людям, які прийшли саме на них!!!»

Наступної суботи завезу в першу столицю толпу народу на розграбування культурних цінностей ну і патаго шо там має бути дуже круто

Музика останнього часу.

ВІА ДахаБраха виклали на ластефемі новий альбом «На межі»
Назва якнайкраще відповідає внутрішньому настрою. Це реальна межа! Це такий ювелірно виточений психофолковий снаряд який в мене поцілив і не відпускає. Музиканти добряче відійшли від афробіту і тепер оте фонове шелестіння, голоси і пронизливі звуки піднімають в моїй свідомості такі пласти яких я ніколи в собі не помічав.

А ще днями оновився перелік виконавців на фестивалі RockWerchter
Після того, як в суботню программу пірамід-стейдж додали самих Mogwai і ГЖПЗ сказала своє «так» питання «Куди податися цим літом?» знялося само собою!

Маю питання: Хто може зробити для групи Dalai Lama нормальний профіль на LastFM??? Я ламер, але готовий віддячитися коньяком.
До речі про «лам» – новий кліп, нова пісня, і альбом у вільному доступі вже от-от!!!

По «Радуге» без звука шёл «Белый Бим - Чёрное Ухо». Другой мебели не было, кроме ребят в шарфах.

Fri, 20 Feb 2009 15:29:51 GMT

Сукабля єдине що я вчора хотів це те, щоб сволочам з МОЗу снилися розпухші від ліків-генериків діти!!! Щоб уроди, які на відкатах тендерних закупівель в жахіттях бачили клієнтів, яких за станом здоров"я можна доглядати лише на дому! Щоб дибіли, які проєбали 45% позики МВФ на подолання епідемії кожної ночі перед тим як прокинутися побачили хворих з хоспісних палат, які опинилися на термальній стадії через недостатю кількість ліків!!!

Вже завтра Фьодоров і Волков з презентацією не дуже вже крутого "Сноп Снов", надіюсь що в сет-лист потраплять кошерні речі з попередніх альбомів, за виконання "Бин Ладен" готовий зжувати шнурки з черевиків.

Ага ну ще ось це от:

Карочі одна з моїх улюблених груп. Хтось скаже, що одна з найбільш "дутих" груп на планеті Земля і певно що буде правий. Але Боно і компанію я люблю, при чому давно, при чому безповоротно. Новий альбом я ще не розпробував. Всі плюються і пишуть, що рідкісний шлак. Так навіть якщо і шлак, то всім іншим, хто намагається стати на одну доріжку з U2 в забігу під назвою "душепотрібний стадіонний поп-рок небесної якості" до цих чотирьох ірландців ще срати і срати!!!
Зараз ото мене дико пре ось ця от річ:

З цього приводу піду певно сьогодні ще раз подивлюся U2|3D , а Ви качайте ось тут No Line On The Horizon і відписуйтеся що там як!