( ось тут є одне важливе фото, один важливий трек і трохи тексту )
Рекомендація на вихідні. Обов"язково сходіть на This Is It. Це один з найкращих концертів, який я бачив на відео. Там з першої до сотнанньої секунди все ніби само собою зрозуміло: Майкі вже не міг так танцювати, та й витягувати вокальні партії теж не докінця міг, але все інше просто вражало: одержимі танцівники, здорові чорні чуваки в ритм-секції, аранжування гітарних партій, монтаж звуку (переходи з моно в стерео) і все це всезагальне поклоніння і любов. А ще всю дорогу автори наглядно демонстрували те за що його називали королем і те з чого виросли потім Тімберлейки і Шакіри... і навіть в такому кволому стані Джексон вставляв всіх своїх послідовників ще до кінця першого тайму. Сходіть, одним словом, дуже раджу

Якщо Вам не впадло, то послухайте ось ці наступні два треки, наразі безіменного колективу, і скажіть все що Ви про них думаєте. Там все дуже тихо, так що підкрутіть звук. Небесний грінпіс і поліція карми Вас не забудуть та накинуть пару ніштяків в найближчому майбутньому.



Всім хто забув, нагадую, що тепер періодично пишу про українську музику на сумно.ком За останній тиждень там з"явивилися записи про дуже хороший реліз лейблу Pincet та про неоднозначний новий сингл Океан Ельзи

Ну і ще про музичку останнього часу. За останній тиждень дуже круто доставили два потужних альбоми, більшість з Вас вже їх напевно скачали, але всеодно.
Them Crooked Vultures -- Them Crooked Vultures (LP 2009)

Them Crooked Vultures, то єслі шо хтось не знає така супергрупа, точніше СУПЕРГРУПА в якій грають Джон Пол Джонс, Джош Ом і Дейв Грол. Барабанщик Nirvana там виконує свою основну космічну функцію. Перший сингл мене не надто вразив, а от альбом це така прекрасне продовдження того всього, що ці троє робили окремо. Тут не тільки талант, але й смак їхнього колективного его просто виперає з навушників. А ще, з тих хто граэ красиво і голосно цього року таку ж планку взяли, здається, тільки The Dead Weather Скачати тут і ганяти на повторі

Padla Bear Outfit -- Musor. Live and Rarities (2009)

Арсеній дуже дивний чувак. Я от не зміг дослухати до кінця два попередні альбоми, бо концепту там було три відра, а музики не надто багато. І ось тут новий, четвертий за півроку, альбом. І о слава небесам нарешті все Талант і мелодії не накриті бетонною плитою концепту (хто слухав Nichego, той пам"ятає з яким пекельним звуком і в яких ацких аранжуваннях все це було записано, при чому свідомо записано). Там є прекрасна пісня Adam Green, рядок з якої взято для титулу цього поста, там є нове аранжування пісні про кролика з годинником і нова версія пісні яка раніше називалася "Когда твоя девушка мертва" (тепер це такий землетрусний пост-панк що аж слухати страшно)
Скачати тут Ага, ну і привезіть їх хтось в Київ.

От я вже нарешті чекаю коли вже введуть тотальний контроль над інтернетом, паскольку терпіти це все неможливо. Кожен другий пагубний скот, якому вконтакт скидають медіавіруснеповідомлення грипозно-армагеддонного характеру має за особистий почесний обов"язок перепостити цей брєд, щоб його потім нагородили титулом "він перший приніс звістку про масло -- він його любив". Прихід коней апокаліпсису прискорять соціальні мережі, а основним загострювачем всезегельного піздєца треба визнати вконтакт і твітер. Карочє лічьно я за те, щоб право писати в інтернеті видавали як дозвіл на зброю після тестів на адекватність.

Ну і щоб якось Вас налаштувати на хвилі позитиву накидаю Вам сюди прекрасної музики з того, що мене вразило за останній тиждень.

Краснознаменная Дивизия Имени Моей Бабушки -- Краснознаменная Дивизия Имени Моей Бабушки (2009)

Карочє то такий московський балаган-оркестр. Там багато-багато інструментів, які разом грають багато-багато добрих мелодій. Після тієї музики таке ж враження як і від вперше прослуханої в п"ять років пластинки Бременських музикантів (тоді коли ще не вмієш оцінити аранжування в арії "Мы к вам заехали на час", але після прослуховування залишалося оте блаженне враження казки, яка трапилася з тобою). Тут молоді люди співають про радість і щирість радісно і щиро, навіть якщо з музичної точки зору воно недопрацьовано, всеодно це одна з найчесніших пластинок, які я чув в 2009-му. Качати тут

Message to Bears -- Departures (2009)

Скачав альбом через: а) назву гурту, б) обкладинку. А це такі ніжні композиції акустичного ембіенту. Від них так тепло і приємно. Три ночі поспіль засинав лише під них. На всіх інструментах грає лише один чувак -- Джером Александер. Качати тут

Easymuffin Midnight Melodies Collective -- Easymuffin Midnight Melodies Collective (EP 2009)

Я вже Вам писав про цей музичний колектив. Двічі вже був на їхніх виступах і отримував задоволення. В міні-альбом перейшла концертна програма літа-осені 2009. Мелодії там без зайвих ізйобств і тандем гітара-баян виправдовує своє існування тим, що музиканти не перетягують на себе ковдру. Ага ну і на записі дуже добре чути всю цю смакоту типу стукіт по клавішах і скрипіння стільця, і от всьо цього інді-нойзного ембіенту там як раз стільки скільки треба. Качати тут

Думав піти на вихідних на Джексона, але тепер все таки зупинився на думці про те, що краще дописати таки текст про улюблені альбоми і додивитися небачені фільми Коенів.

Ага, ну і отут все що я хочу сказати про GBOB

З причини катастрофічної нестаці часу не напишу тут зараз свої думки з приводу проблемних місць сучасної укр-музики в інтернеті та й загалом інтернет-відображення сучасної молодіжної культури (буде спроба відповіді на питання: "Чому воно все так хрєново і криво?")

Головна новина цього дня (завтра побачите її в "нормальних" новинних джерелах): Пісні гурту Dalai Lama стануть оформленням до аудіокниги Сергія Мінаєва THE ТЕЛКИ 2009. В неділю в своєму ЖЖ Мінаєв запропонував прислати йому треки для музичного оформлення аудіокниги. І всже сьогодні розродився постом від якого мене пробила якась така дивна радість
"Мне положительно необходимо познакомиться с нашими музыкальными продюсерами, качество музыкального материала нереальное.
Пять-шесть треков уже отобраны. Мои лидеры:

"Парад Планет" из Самары
Львовские "Dalai Lama"
Одним словом, якщо небесний грінпіс покриє нас своїм омофором, то все буде навіть дуже і дуже круто (там ше й про саундтрек до фільму мова йде).

Гурт Poupée f , толком ще нічого не знаю хто вони і що, відомо лише що зі Львова. Грають наелектризований інді-рок. Навіть не зважаючи на те, що в більшій мірі на даному моменті свого розвитку Poupée f -- клони моїх улюблених Foals, даю їм кредит довіри на розвиток, вдосконалення і віднайдення свого обличчя, сподіваюся вдастся їх проекзаменувати наживо вже найближчим часом. Ну для затравочки пісня про танці роботів:


З музики останнього часу пре британський гурт The XX, а точніше їх дебютник ХХ.



Цьому дуету вдалося витягнути зі спадщини пост-панку оту таку дивну тугу і неймовірну мелодичність, якої так не вистачало багатьом рятівникам британського року і відроджувачам 80-тих. Мелодії крихкі та плавні, голоси з ранковою хрипотою, знаєте то коли прокинутися жовтневим ранком і під балконом туман і місто ото і саунд-трек буде такий от як у The XX. Зважаючи на шалений скроблинг ластефему пророкую, що в січні побачимо їх в 20 проривів за версією LastFM. Скачати альбом XX можна тут

Ну і кілька просто фантастичних картинок ( під катом )
12 вересня буду в Дніпропетровську з Dalai Lama -- гратимуть в Мастершмідті. Подробиці згодом, але попереджаю вже!

Цього разу це було вдруге. Вже без того ідіотського захоплення, яке жило в мені влітку 2006-го але зате з чистим розумом і стовідсотковим усвідомленням того, що відбувається навколо.
Вони вийшли на сцену буквально за кілька хвилин після того, як сонце завалилося за дерева парку виставкового центу під якими стояли ларьки з крушовіце. Ми стали в кількох метрах від будки звукача і просто чекали. За великим рахунком ГГПЗ на своїх концертх може обійтися без всього цього шоу: без світлових труб, вебкамер, екранів, трьох операторів під склепінням, але напевно так їм самим було б нудно. Наявність цього високотехнічного додатку виправдала своє існування вже на другій половині There There , коли червоні хвилі почали заливати натовп і топити людей в звуках і всітлі, а вже потым до самого кінця концерту вся ця технічна піраміда лише додавала ліній і відчуттів. Як показав сет-лист концерту, вони можуть дозволити собі не грати двох третіх своїх стовідсоткових хітів: цього разу обійшлися без Street Spirit, Paranoidal Android, Karma Police, Creep (зі всіма чотирьма позиціями полякам повезло значно більше), разом з тим, Том з пацанами можуть отак в середині виступу витягнути на світ божий A Wolf At The Door чи Morning Bell. Звук дає можливість навіть на маленьку секундочку подумати, що це фонограма, бо ж такої чистоти і чіткості досягнути майже неможливо. (весь концерт завдяки преподобному klocha можна скачати ТУТ )
Ну а я просто стояв. Просто дивився і слухав. Просто коливався на тих хвилях. Пережив емоційний пік вже майже на самому початку коли вони накрили мене за допомогою Lucky, після першого приспіву я вже був так далеко. Я стояв і був вдячний небесному грінпісу за те, що можу тут бути, можу це все слухати і відчувати. Саме на цьому концерті я зрозумів позицію пані Заіченко в цьогорічній дискусії з приводу Radiohead. Вони таки співають ВЕСЕЛІ пісні. На концерті це тає остаточно зрозумілим: навколо і всередині розлітається справжня дитяча радість така невимушена щира. Тоді черговий раз вдається переконатися що їхня музика має небесне походження. І навіть якщо в кульмінаційному моменті Exit Music (For A Film) хочеться розпороти собі вени, то тільки через непереборне бажання неба, а не через бажання розлучития з цим світом.
Ну а на фінал вони мене просто вбили, коли зіграли дуплетом True Love Waits -- Everything In Its Right Place і тоді вже все інше не мало ніякого значення, лиш безмежний космос і оті звуки і уривки голосів, так ніби прокидаючись після авіакатастрофи не розумієш хто до тебе говорить чи ангели в халатах чи санітари з крилами, просто важливо було прокинутися ...

Все що я маю тут написати з приводу останніх роздумів Ви неодмінно прочитаєте на сторінках цього сектантського часопису, а зараз лише хочу сказати що чекаю дуже багато і дуже сильно надіюся на Них ... Тут можна було б довго розтікатися про уявний сет-лист і омріяну зв'язку Jigsaw Falling Into Place -- Reckoner -- Lucky, ну і
radiohead TRUE LOVE WAITS**

але це вже скоро не матиме ніякого значення

Оффігісімна люди Оленка, офігісімна не тільки тим, що одного разу дала мені серйозну порцію музички і відео, а й тим, що має дике бачення простору і неймовірне почуття кольору, нюх на барви і слух на тіні. Одним словом прікращаю тріпацця і Ваші, шановні френди, увазі ці прекрасні фото цієї прекрасної людини: http://asimar.livejournal.com/45723.html?#cutid1
Ну і ше, френдіт її, якшо ше не дойшло. Ото саме вона asimar