Мир Вам, шановні соратники та любі сектанти!
Про закриття Гогольфесту, розчарування з іменем SunSay, інтронізацію Негрузовиків та особисте відкриття Мои Ракеты Вверх читати ось тут на сторінках сумно .
Ранкові перегляди в кінотеатрах дуже душевні. Жодного тобі аншлагу, розумні ціни. Треба зробити традицією по вихідних.
З репетиційки улюбленого гурту надходять приємні новини про акустичну програму і відшуковування золотої жили нового звучання.
Свіжа музичка:


Omar A. Rodriguez-Lopez -- Xenophanes (2009)
"Завєдующій всєм" в групі The Mars Volta клепає нові альбоми як моя бабця пиріжки. Обидвоє знають свою справу. Значно легше ніж традиційна The Mars Volta по звуку і водночас значно різноманітніше (проговіше?) ніж остання робота.



Editors -- In This Light And On This Evening (2009)
Пацани які колись дали жару в момент напівхолостого пострілу Interpol. Цього разу на основі пост-панку замісили дискотеку. До кінця все ще не розслухав, але покищо дуже навіть!
Кому лінки - питайте в коментах.
Ага ну і щось здається мені що після сьогоднішнього матчу Барселона має одружитися з Динамо (ще до кінця першого тайму)...

Ну всьо. Стар покладено. На сайті сумно.ком в моєму блозі вчора з"явився перший запис . Такий собі міні-маніфест і ще трохи букв про гурт Зелені сестри (читайте-коментуйте, а то якось стрьомно). Вже в голові вимальовується певна схема роботи цього блогу і все таке інше, так шо спамити Вас буду періодично.
Сьогодні з ГЖПЗ чекаємо в гості майбутню ікону українського пост-року, товариша prog_jester . Будемо шось їсти і втикати документальний фільм Seven Ages of Rock. Дуже крута документальна історія про становлення року. Автори інколи уникають очевидних паралелей і ставлять зручні акценти, але разом з тим все це дуже круто: історія про написання головного хіта Rolling Stones, бас-гітарист Blur про найвідомішу композицію Oasis, Роджер Уотерс про те, як народилася ідея шоу The Wall, Майкл Стайп про піцерії та гей-бари де R.E.M. давали перші концерти. Ось Вам остання серія:

За сім серій мінімум 8 моментів в яких можна просльозитися. Карочє, шо я тут розказую, заходьте на екс_юа, качайте і запасайтеся чаєм з бубликами.
Ага ну і мало не забув. Карочє забув написати про те, як ходив на в рамках Гогольфесту на перформенс Сни покинутої дороги. Це шоу колись провтикав весною, коли попхався через півміста на перший київський концерт гурту Narkotiky (ну бо Дахабраха, я до цього вже бачив, а москвичів ні, ну і взагалі якось не по феншую не піти на концерт гурту, який в тебе вдома зранку каву п"є). Так от цього разу я встиг, і дозволив щоб гурт Дахабраха провів ексгумацію моїх мізків. Все воно круто, і музика і театр, і лазери, і ті всі обличчя, але ж бля, якщо забавка відбувається з християнськими символами, то в цьому виді спорту є певні правила і гріб (смерть) до якої вело все шоу це не остаточний фінальний свисток. Так грати принаймні некоректно. Для мене тут напрошується аналогія з рукою Бога в 1986 в Мехіко. Дахабраха набрали такого темпу і форми, що можуть собі це дозволити, зіграти відверто нечесно, але через три хвилини на тому стадіоні в Мексиці дядечко Дієго поклав на лопатки три чверті команди супротивника, включно з воротарем, забивши "кращий гол століття" і я особисто чекаю від Дахабраха чогось подібного, щоб було красиво і сильно, соковито і смачно, і що основне "чесно"!
А набалєвшам! Гогольфест - нойтусовочніший фест року. Водночас Гогольфест - найкращий фест року! Я знову наляканий і стурбований. Тому що просто сумно слухати репліку, яку говорить в телефон прибацаний хіпстер Я тут музичьку за двацатьпять рублєй слушаю в той час коли Зелені Сестри заряджають "Я Земля".
Останнє попередження всім киянам та гостям столиці: В неділю в рамках Гогольфесту Негрузовики - хто не піде, ну Ви знаєте, мій внутрішній грінпіс Вас навряд чи пробачить та зрозуміє!!!
І наостанок чергова п"ятихвилинка ненависті. Улюблена колись група Сплин записала уродський альбом. З хорошим звуком, цікавими ритмами на якому є півтори толкові мелодії та чотири хороших словосполучення.

Скоро вже основні важливості займуть свої відповідні місця і я вже навіть вчора бачив той балкон на вікні якого я напишу "everything in its right place..."

Не знаю чи читає мій ЖЖ хоч хтось з Дніпропетровська , але нагадую ще раз. 12 вересня в 19:00 в місцевому клубі MastreShmidt виступатиме прекрасна група Dalai Lama . В принципі виступатимемо там вперше, і що найважливіше: можливо це будуть один з останніх концертів гурту Dalai Lama як такого. Можливо хтось тут побачить зайвий пафос, але якщо Ви були на концерті DL, то розумієте про що я, а якщо ні, ну то вибачте.

Поки третина читачів цього сектантського часопису тиняється виставковими залами палацу мистецтв в рамках Книжкового Форуму . Всім іншим пропоную прочитати ось цей опус кількарічної давності про сценарій його відкриття. До слова, на моїх очах форум перетворився з милого такого хеппенінгу з літературним забарвленням на грандіозну богемну п"янку в рамках якої книжки можна купити лише з 9 до 11 ранку.


Вчора всі змогли на власні очі побачити моїх особистих фаворитів на ЧС 2010 . Рінвятися з ними можуть лише бразильці, всіх інших просто винесуть.



Нова платівка Muse , ви вже напевно всі її скачали і багато хто з Вас вже прослухав її більше ніж я (більше 4 повних прослуховувань поспіль). Це не пластинка року. Це не найкраща їхня робота, якими ставали три попередні альбоми. Це просто велетенська забавка Метью-композитора , а не Метью-хітмейкера чи Метью-поета-пісняра. І щонайдивніше, стріляючи з двох рук і перевернувши пістолети догори ногами він знову вибиває свої 10/10. Я дуже хочу почути їх наступного року наживо і навіть уявляю що творитиметься десь опівночі на фестивальних полянах, коли вони завалять Unnatural Selection. Ага ну і покищо Undisclosed Desires -- найулюбленіша, такого R-n-B я від них просто не чекав - неперевершено.

Ага, ну і хто ще не знає, то починається ГОГОЛЬFEST. Я дуже тішуся. Чекаю виступів наступних гуртів і виконавців: Негрузовики, SunSay, Мои Ракеты вверх, Дети Пикассо, Перкалаба, Інна Желанная, Зелені Сестри . Досі не впевнений чи піду на Молоко Music Fest, хоча швидше так ніж ні, просто послухаю все до Адама Гріна і піду (в принципі мені в голову не влазиться його популярність. блін, чувак не може написати жодної нормальної мелодії, топчеться на полі святого Бека і ше шота ваабражає) Ага ну і цікаво буде подивитися на тусовку "lookatme edition", не хвилюйтеся за мене, я просто так в корисно-кошерних цілях. Ну і всі ці непанятки з квитками на канц Lюк і часом концерту не дають певності таки послухати пісню "Антон" наживо ...

Музика цієї весни дуже дивна. І навіть не так музика як її сприйняття. Довгий час я не міг висловити це словами а от зовсім недавно зрозумів і стало якось … навіть не знаю.
Напевно це все через велику кількість вражень від концертів. Через велику кількість вражень за які я ще два роки тому був готовий віддати руку (печінку, нирки) і от тепер його всього вдосталь, я дивлюся на календар весни і самому стає страшно від того, як воно все впресувалося в ці шість тижнів.

( Кращі альбоми березня-квітня )
( Концерти останнього часу )

А ще сьогодні-вчора день народження людини, яка співає пісню, яка в моєму лічильнику айтюнс зафіксована найчастіше. І це стопудово не Том Йорк і не Кріс Мартін і не Метю Беллам і не Йонсі Біргінсон…
Дядечко Мейнард… його творчість я відкрив для себе значно пізніше ніж музику всіх інших,хто більшою мірою впливає на моє музичне світобачення, але він взяв і прийшов отак чітко зі своїми вокальними партіями, які можуть змінити хід робочого дня, варто лише по дорозі від метро послухати одну-дві композиції …

Питання з літньою поїздкою набирає все більш стрьомних обрисів, залишається надіятися, що на Верхтер таки допечатають кілька тисяч квитків … ну або на не скажу кого і не скажу де …

Ну і з Великоднем всіх Вас!

І поки мегаломанський список кращих альбомів за версією настоятеля цього блогу ще в дорозі, то на порядку денному список найкращих концертних вражень 2008-го. Загалом в концертному плані було купа приємностей і кілька стрьомних розчарувань (R.E.M., Killers, Red Snapper, Дельфін та Федоров з Волковом пройшли мимо, зате багато чого іншого (загалом 70 концертних моментів) трапилося...)

Там внизу під катами купа тексту, трохи картинок і навіть кілька можливостей послухати як воно було насправді ...

(  Перша пятнадцятка концертів, що вразили в 2008, році 25-11 місця  )

( без базару, безцінна концертна класика моєї біографії датована 2008-мим )

Почитав ото журнал Фокус і там рейтинг впливових людей і все таке ну і от пишуть про Пінчука, який маладєц шо привіз цього року Маккартні та Квінів в Україну, те що я не побував на жодному з двох це вже мої особисті порахунки з пацанами, які спекулюють на пам"яті мертвих друзів, але чому б тим же журналістам Фокусу не згадати про те що Пінчук ще й Kraftwerk привіз і для космічної важливості візит праотців електроніки з класичною програмою значно важливіший ніж всі ці концерти миру на майданах...

Новасть ДНЯ!!!
Козій написав,що вже готові і запаковані копії дебютника Dalai Lama і з цієї причини варто возрадуватися!
Амінь!
До наступних підсумків!

Отож новини про все потроху
Минулого четверга грали в річному фіналі Ipod-battle дійшли до фінального раунду і певно вже були вимучені та й останнього бомбового треку не вистачило. Черговий раз усвідомив, що третє місце – гівно, а друге - гірше ніж третє.

Все одно дякую камрадам atsyk_x_patsyk та save_your_w0rds за таку прекрасну компанію і можливість заробити застуду, яку досі так і не залікував.
Вчора вийшов свіжий Главред, де на двох розворотах чудесні замітки про героїв та паскудників українського музичного процесу зразка 2008-го року. На днях закину скани сторінок, а кому вже цікаво як поділили місця 2sleepy, Негрузовики, Друга Ріка, Бумбокс і Lama то читайте вже під катом.
( то читайте вже під катом. )
До речі про концерти.
Вчора до другої ночі займався мегаломанським ритуалом -- складав список концертів, на яких вдалося побувати в 2008-му. Виявляється за рік побачив близько 70 (нєфігово так) різних виступів на найрізноманітніших майданчиках, один раз для цього виїздив за кордон, кілька разів забрідав на фестивальні поляни, ну і ще там всякі палаци спорту, клуби, арени, але хто б то рахував ...
Але знаєте, що помітив? Вапрос знатакам: "На виступах яких трьох гуртів я був цього року найбільше?"
( До речі про концерти, сходив днями на Перкалабу і АукцЫон. )
Останні новини про многостраждальний дебютник dalai lama обнадіюють. Платівку можна буде вже потримати в руках за два тижні. Так що всі страждущі, до яких і себе відношу мають ще одне намірення для молитов, щоб цього разу нічого не наламалося.
Ну а ще ото готуючи річний топ альбомів переслухав скажених Foals з іх цьогорічним альбомом Antidotes.

Нестримні мелодії, несподівані ходи і такий йобнутий на всю голову ДЕНС-ДЕНС-ДЕНС що в неділю скакав в кедах по калабанях не задумуючись про кашель та інші стрьомні штуки. Скачати альбом можна тут

Карочі все за порядком.
Про те, що ніякої економічної кризи і близько нема, я вже впевнююся вдруге за останній тиждень. Перший раз, коли ходив на U2|3D і побачив повний повний, битком набитий відпочинково-розважальний комплекс і повний зал народу на фільм де квитки коштували 60 грн. Вдруге офігів вчора, коли на Джем-FM вечірку набився повний Докер так, що пройти було неможливо. Ну ОК, я розумію відсотків 30 всякі місцеві селебрітіз типу Карпа, Фагот, Мурік, Дізєль, Кувалдін ітд. зі свитами та супутниками. Але ж решта народу заплатила на вході все ті ж 50 грн (додайте до цієї суми вартість напоїв в Докері) і це зовсім не субота чи вечір п"ятниці.
Причина походу в докер в мене була дуже проста -- концерт матьорої банди ГражданинЪ Топинамбур

Дніпряни рекрутували собі в бас-гітаристи самого Ростислава Чабана і смалили неймовірно. Пісня "Ландиши" і шоу-номер "Гаррі Поттер і сталевари" були найкращими моментами вечора. Пацани валять зі сцени такий розковбас, що пиво в бокалах переброджує, харизма випроміюється в кожному русі, момент з роздіванням румунського мальчіка Бобі, і все-все-все ...
Познайомився з чарівною ingigerdaaa
потім ще були Супердівка -- якийсь вторяк з енергомісткою вокалісткою та музикантами в яких в особистих ідолах ходять Фрусчіанте та Флі.
Але основне було на виході з клубу, де Нос мене познайомив з Ростиславом Чабаном і ті 15 хвилин розмови про альбом НЕГрузовиків, про те чому мені подобається пісня Радіо Ностальджі та те, як вона потрапила на альбом, про Sigur ros та цікаві аспекти української мови, блін захотілося взяти в нього інтерв"ю :)
Після концерту прогулявся пішки, прослухав черговий раз дебютник Dalai Lama тепер вже нарешті знаю, що саме про то все напишу -- думки виринають з морозного туману.
( ну і найцікавіше під катом )

Минулий тиждень був якийсь дуже вже дивний.
Весьчас подивляю своїм відносинам з простором, спершу шалений карпатський дощ і ціла купа грибів, потім нестримний ритм Львова, далі Тернопіль, о до речі про нього ...
День буде крутим якщо на вокзалі зідаючи в таксі поморщитися від блатняка з колонок і після того слідкувати як рука водія шарить перемкачем і знаходить що б ви думали The Doors і поки голос Джима заповнює таксі отим "Hello, Hello, Hello, Hello, Hello, Hello, Hello!!!" я офігівший думати "Яка ж то радіостанція крутить таке в середу зранку в Тернополі..." але то все насправді лише початок... далі зустріч з панянкою Ірисею (до слова, zavgosp , поряд з тобою найпрекрасніша дантистка і просто чудесна людина) деруни і пиво в товаристві співтворців цих дивних звуків ну і Коза, (тепер я знаю звідки в zo_zo фраза про життя тернопільської богемки) здавалося що там всі знають одні-других, а ще дівчинка співала "Бетакаротин" за що їй віддячить небесний грінпіс...
бо в той момент я згадав про те як минулого року довелося працювати з ними, про те як я був здивований одночасною простотою і крутизною Хливнюка і як то все дало мені поштовх до написання цілого тексту, він до речі призначався для рубрики чутки-плітки на нині покійній каві і мав іти останнім вфарватері Кавалерки, але ryzha_sonya сказала що текст занадто особистий аби його виставляти в такому місці, зате його ви прочитати можете тепер тут: ( з погляду сьогоднішнього дня мені він здається вже дуже дитячим, ну але нехай )

Замість того аби слухати цілу купу нової та прекрасної музики вбиваюся тим як круто Joy Division валять в програмі Джона Піла, який на становлення британської музики вплинув десь так само як Кертіс з пацанами. То все черз те, що вже до зими йде...
До слова про нову музику, свіжі Діти Пікассо, які колись видали певно один з 10-ти найкрутіших концертів в моєму житті, записали нову платівку.

Гайя з Кареном заварили такий котел змелодійтаемоційщо в ньому одночасно можна варити пекельних обивателів та годувати з нього херувимський почт. Скачати альбом можна тут.
Вчора в 20:20 згадав про концерт Крузенштурну і Вантажівки, благо то все було на 21:00.
Скажу я вам що цей анархічний панк-джаз це щось з чимось. Тель-авівські чуваки перескакували з мелодії в мелодію, бували такі моменти що посеред звичайного клезмерського соло на кларнеті бас трощив то все шаленим грувом в стилі Rage Against The Machines півпісні зіграли роздераючи шматки паперу, ще кілька з заливистим соло на пилі...

( А потім на сцену вийшли грузовики )
( До речі, шановні музиканти, якщо Ви читаєте цей журнал,то відгукніться, або дайте лінк друзям )
Ну і останнє, але нот ліст так шо ген-ген. Карочі вже ото кілька днів мій плеєр невпинно мотають Dalai Lama зі студійною, вичищеною і вигладженою версією АЛЬБОМУ " the Six turtle " І якби я не чув більшість того матеріалу потрохи на концертах впродовж останнього року, то напевно б здох від щастя, не аздрю я Вам в той момент, коли ви без підготовки почнете то слухати, і заздрю теж, бо мінімум просвітлення Вам гарантовано.
Ага, ну і мало не забув. Ще в липні писав трохи про Who Killed Amanda Palmer, потім в серпні написав великий текст, який чекав свого часу до сьогодні, а враховуючи температуру навколо, то кращого моменту й не придумаєш. Одним словом, стаття стаття про сольне диво дрезденської ляльки лежить там де і має лежати, так що читаємо, втикаєм на срач в коментах, коментуємо, і перепитуємо в мене лінк на закачку

ітогі...
Прекрасні дні в "п"ємонті українства", "колисці духовности" та "осередку иншости" минули так само швидко як проїздить вагон мимо платформи на якій він не зупиняється. У вагоні до речі можуть бути люди, там навіть щось відбувається, але мене на платформі воно зачіпає лише повітряним потоком. Так і ті дні, від яких залишається лише гул і вітер, а люди в тому потязі ...
Флюгери. Духан перегарів в дворику такий як в розгарі Отоберфесту в М"юнхені, а от рівень снобізму як на прийомі в Єлизавети, храни її Боже!
Півні. Тут історія окрема. Аж цього разу мене здивувало. Мені майже відкрилася істина. "Півні вже три останні роки невтомно хуярять на "прокиданнях" майже незмінну програму, з майже незмінними, не факт чи незамінними, пріколами й проколами. І бля, мало б вже заєбати, особливо те, що Мар"янову гітару ніфіга не чути в 90% випадків, але чомусь ні. Місько з Ромком живляться енергією всіх тих хто приходить в ратушу, і моєю, що найстрашніше теж, і знов видають чудесний ранок. Тут варіантів три: або чудо, або фокус, або масовий психоз..."
ara_ma та if_ro справжні носії мого позамозкового знання. Надлом системи цінностей виникає при кожній зустрічі. І коли першій для тектонічного надлому моїх систем координат вистачає пів літри коньяку і піддощевої довгої розмови, то у випадку з другим все запресовується в коротку фразу, два погляди, і одне рукостискання.
...
А в той самий час журнал TIME опублікував свій топ-100 і в переліку Builders & Titans не хто інші як Головна Група Платени Земля, так що чергова потішна нота з довгограючого The national anthem моєї душі ... А ще перший сет-лист цьогорічного туру дуже навіть цікавий (архимало ОКС,і жодного тобі Амнезіаку ... хоча теж дуже навіть вражає...)
...
недільний похорон ляльки мене навіть трохи рознервував. Я розумію що дзига всі сили кинула на зашибання бабла на флюгерах і промоції Арт-депо, але такому клубу як Лялька з тою історією пасувало б зробити достойний парастас. Наземний дієз на який навіть не набралося музикантів це не "на пів тона вище" це тихі стограм при ногах напіврозкладеного трупа, який намагалися реанімувати вже довгий час, не зважаючи на запах розкладання, що ширився швидше ніж бігли заторможені санітари.
...
читаючи ту всю тягучку з космацьким наєбаловом так і хочеться крикнути: Мій Внутрішній Грінпіс Вас Всіх Попереджав!!!
...
Теперішня моя улюблена карент музіка не що інше, як минулорічний пройоб. Адже Самое Большое Простое Число вистрелили ще в 2007-му. Зате тпер коли звичайний, майже хрестоматійний пітерець Кіріл Іванов ( начитує все це мені у вуха ) Мене просто розтоптує ритм голосу і ці міні-одкровення. Кіріл це якась роботизована версія Антона з ...иДМГ... а ще Елочные Игрушки шумлять так тривожно, що навіть здається я точно заню що буде замість третьої ангельської сурми, здається щось от таке
...
ласт, бат саме шо нінаєсть главне: Черговий раз переконався, що вся світова історія яка співвідноситься до мого особистого життя була організована лише для того, аби зустріти ( Головну Жінку Планети Земля ) і просто бути з нею поряд, зовсім інколи ....